Псалми 104 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Псалом 104

¹ Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти надзвичайно величний! Ти зодягнутий у славу і красу.

² Ти облачаєшся в світло, як в одежу, і напинаєш небо, наче намет;

³ на водах будуєш Свої світлиці, а хмари робиш Своїми колісницями й рухаєшся на крилах вітрів.

⁴ Ти робиш вітри Своїми вісниками, а вогонь і полум’я – Своїми слугами.

⁵ Ти закріпив землю на її підвалинах, – вона навіки вічні не захитається.

⁶ Безоднею, наче плащем, Ти її вкрив. Навіть гори води покривають.

⁷ Ти лише пригрозиш, і вони біжать, – від гуркоту Твого грому втікають.

⁸ Вони (води) підіймаються в гори й опускаються в долини – на місця, які Ти для них визначив.

⁹ Ти встановив границі, яких вони не можуть переступити, щоб повернутися й знову покрити землю.

¹⁰ Ти джерела спрямовуєш у потоки, які ріками протікають між пагорбами у долини.

¹¹ Вони напувають усіх польових звірів у долинах, – дикі осли тамують свою спрагу.

¹² На їх берегах гніздяться небесні птахи, подаючи з-поміж листя свої голоси.

¹³ Ти зі Своїх горішніх світлиць напуваєш гори, – плодами Твоїх діл насичується земля.

¹⁴ Ти вирощуєш траву для худоби й рослини на вжиток людини, та щоб земля давала свої плоди –

¹⁵ вино, що веселить серце людини, олію, від якої сяє обличчя, а також хліб, що дає силу людині.

¹⁶ Насичуються вологою дерева Господні – ліванські кедри, що Ти насадив.

¹⁷ На них пташки роблять свої гнізда, – лелека влаштовує своє гніздо на кипарисах.

¹⁸ Високі гори – притулок для диких кіз, скелі – сховище для борсуків.

¹⁹ Ти створив місяць, щоб визначати пори, – сонце знає час свого заходу.

²⁰ Ти наводиш темряву і настає ніч, коли виходять усі лісові звірі.

²¹ Молоді леви ричать у пошуках здобичі, просячи у Бога для себе поживи.

²² Але сходить сонце, й вони повертаються і спочивають у своїх лігвищах.

²³ Людина ж, навпаки – виходить, береться за своє діло, й працює аж до вечора.

²⁴ Як же багато Твоїх діл, Господи! Ти все так мудро вчинив – земля сповнена Твоїм творінням.

²⁵ На ній велике й безкрає море, в якому аж кишить усякої тварі – великої й малої.

²⁶ Пливуть кораблі та левіятан, якого Ти створив, щоб йому в морі забавлятися.

²⁷ Всі від Тебе чекають, що Ти даси їм їжу у відповідний час.

²⁸ Даєш їм – вони нею живляться; відкриваєш руку Свою, – всі насичуються добром.

²⁹ Коли ж відвертаєш Своє обличчя, їх охоплює страх. Віднімаєш їхнє дихання, вони гинуть і перетворюються в порох.

³⁰ Пошлеш Своє дихання, вони будуть створені й Ти оновиш поверхню землі.

³¹ Нехай же Господня слава перебуває навіки, – хай Господь радіє ділами Своїми!

³² Від одного Твого погляду земля тремтить, а доторкнешся до гір, і вони почнуть диміти.

³³ Тож співатиму Господеві протягом усього свого життя, – прославлятиму мого Бога, доки живу.

³⁴ Нехай будуть приємними Йому і мої роздуми; я радітиму в Господі!

³⁵ Нехай щезнуть нечестиві з землі, – хай не стане на ній беззаконників. Благослови, душе моя, Господа! Алілуя.