Псалми 102 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Псалом 102

¹ Молитва нужденного, коли він, убитий горем, виливає перед Господом свій жаль.

² Господи, вислухай мою молитву, нехай мій зойк дійде до Тебе!

³ Не відвертай від мене Свого обличчя в день моєї скрути. Нахили до мене Своє вухо, коли я волаю до Тебе, і дай негайно мені відповідь.

⁴ Адже мої дні зникають, як дим, – мої кості тліють, як жар вогнища.

⁵ Моє серце висохло наче скошена трава, так що я забуваю їсти свій хліб.

⁶ Від голосного мого стогнання моє тіло прилипло до моїх кісток.

⁷ Я уподібнився до пелікана в пустелі, – я став, як та сова серед руїн.

⁸ Я не сплю й стогну, наче самотній птах на даху.

⁹ Упродовж цілого дня наді мною глузують мої вороги; ті, що знущаються з мене, стали проклинати моїм іменем.

¹⁰ Наче хліб, я їм попіл, а свій напій я змішую зі сльозами

¹¹ через Твій гнів і обурення, оскільки, піднявши мене, Ти знову штовхнув додолу.

¹² Мої дні, як зникаюча тінь, – я в’яну, як трава.

¹³ Але Ти, Господи, пробуваєш вічно, і пам’ять про Тебе – з покоління в покоління.

¹⁴ Ти повстанеш і змилуєшся над Сіоном, бо пора його помилувати, оскільки надійшов слушний час.

¹⁵ Адже Твої слуги полюбили його каміння, – їм дорогий навіть його порох.

¹⁶ Народи боятимуться Господнього Імені, а всі царі землі – Твоєї слави.

¹⁷ Коли Господь відбудує Сіон, Він з’явиться у Своїй славі.

¹⁸ Він почує молитви знедолених і не знехтує їхнім благанням.

¹⁹ Нехай це запишуть для майбутніх поколінь, аби народ, який пізніше утвориться, прославляв Господа.

²⁰ Адже Він дивиться з висоти Своєї Святині, – Господь споглядає з небес на землю,

²¹ аби чути стогони в’язнів й визволяти дітей, приречених на смерть;

²² щоб сповіщати на Сіоні Господнє Ім’я і славити Його в Єрусалимі,

²³ коли народи й царства зберуться разом для служіння Господу.

²⁴ Він виснажив протягом дороги мою силу, а мої дні скоротив.

²⁵ Тому я кажу: Боже мій, не забирай мене в половині мого віку, адже Твої літа тривають з роду в рід.

²⁶ Ти на початку заснував землю, – і небеса є ділом Твоїх рук.

²⁷ Вони загинуть, а Ти залишишся. Всі вони, мов одяг, постаріють. Ти їх заміниш, наче одяг, і вони проминуть.

²⁸ Але Ти – Той Самий, і літам Твоїм кінця немає.

²⁹ Діти Твоїх слуг також житимуть, і їхнє потомство постійно буде перед Тобою.