Приповiстi 8 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Заклик дорогоцінної мудрості

¹ Невже мудрість не кличе, – не подає свого голосу розум?

² Вона стає на підвищених місцях пагорбів, біля доріг і на роздоріжжях.

³ Вона голосно волає біля брам, при вході до міста, та біля дверей будинків:

⁴ Люди! До вас я звертаюсь, – мій голос до людських синів.

⁵ О ви, простодушні, вчіться розсудливості; та і ви, нерозумні, набирайтесь розуму!

⁶ Послухайте, адже я говоритиму про благородні речі; те, що виходить з моїх уст, – істина.

⁷ Мої уста виголошують правду, і лукавство для моїх уст огидне.

⁸ Усі слова моїх уст справедливі, і в них немає жодного підступу, ні фальші.

⁹ Усі вони ясні для розумного, – зрозумілі для тих, хто набув знання.

¹⁰ Краще прийміть моє застереження, ніж срібло, – радше знання, аніж добірне золото.

¹¹ Адже мудрість дорожча за коштовні перли, і нічого з бажаного людиною не можна зрівняти з нею.

Велич мудрості

¹² Я, мудрість, живу вкупі з розумом, і наділяю розважливим знанням.

¹³ Мати страх Господній – означає ненавидіти зло. Тому я ненавиджу гордість і зухвалість, – дорогу зла (погану поведінку) й підступні уста.

¹⁴ У мене є порада і здоровий глузд, – у мене розум, і в мене сила.

¹⁵ Завдяки мені владарюють царі й правителі, – завдяки мені вони здійснюють правосуддя.

¹⁶ Завдяки мені працюють урядовці, вельможі та всі судді землі.

¹⁷ Тих, котрі мене люблять, я люблю, і хто мене шукає, знайде мене.

¹⁸ У мене багатство й слава, постійний достаток і справедливість.

¹⁹ Мої плоди кращі, ніж золото, – і то золото чисте, – та й користі від мене більше, ніж від найдобірнішого срібла.

²⁰ Я ходжу дорогами істини, – стежками правосуддя,

²¹ даруючи блага тим, котрі мене люблять, й наповнюючи їхні скарбниці.

²² Господь мене (мудрість) мав на початку Свого шляху, – раніше Своїх споконвічних діянь.

²³ Я існую від початку віків, – раніше буття землі.

²⁴ Я народилась раніше безодень, – коли не було джерел наповнених водою.

²⁵ Я народилась, перш ніж постали гори, – раніше за пагорби,

²⁶ коли Він ще не створив ні землі, ні полів, і навіть початкових пилинок усесвіту.

²⁷ Коли Він облаштовував небеса, я була там, – коли накреслював круг навколо безодні;

²⁸ коли Він угорі закріплював хмари, і коли на землі встановлював джерела безодні;

²⁹ коли визначав границі моря, аби його води не виходили за встановлені йому межі. Коли Він закладав основи землі,

³⁰ я була в Нього майстром, – щодня була Його задоволенням, – усмішкою на Його устах повсякчасно,

³¹ звеселяючись на крузі Його землі та радіючи людськими синами!

³² Отже, тепер, діти мої, слухайте мене, – щасливі ті, котрі дотримуються моїх доріг!

³³ Слухайте повчання, аби стати мудрими, і не відступайте від нього!

³⁴ Блаженна людина, яка мене слухається, дотримуючись моїх задумів, щодня пильнуючи біля моїх воріт і несучи варту біля моїх дверей.

³⁵ Адже хто мене знаходить, той знаходить життя, і отримує милість від Господа.

³⁶ А хто грішить проти мене, той наносить шкоду своїй душі, – всі, котрі мене ненавидять, полюбили смерть.