Наума 3 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Горе Ніневії

¹ Горе місту, сповненому крові та обману, – переповненому беззаконням, грабежами й насильством.

² Вже чути ляскіт бичів, – чути гуркіт коліс, тупотіння коней і торохкотіння колісниць.

³ Несеться кіннота, виблискують мечі та списи, – безліч вбитих, гори трупів… Мертвих тіл не порахувати, – вони на кожному кроці.

⁴ А все це через нескінченну розпусту вродливої розпусниці, вправної в чаклунстві, що продає народи своїм блудством, – своїми чарами – племена землі.

⁵ Тому Я виступлю проти тебе, – говорить Господь Саваот, – і підійму поділ твоєї спідниці на твоє обличчя, й покажу перед народами твою голизну, – царствам – твій сором.

⁶ Закидаю тебе брудом, і, зганьбивши тебе, виставлю тебе на посміховисько!

⁷ Станеться таке, що кожен, побачивши тебе, тікатиме від тебе зі словами: Спустошена Ніневія! Хто її пожаліє? Не знайдеться тих, котрі тебе потішили б!

⁸ Хіба ти краща від Но-Аммона, що розкинувся на ріках й звідусіль оточений водою? Море було його валом, а води – стіною.

⁹ Ефіопія та Єгипет були його надійною безвідмовною опорою. Пут і Лівія постійно допомагали йому.

¹⁰ Але й він (Но-Аммон) пішов полоненим у неволю, а його немовлят розбивали на перехрестях всіх вулиць. Щодо його знатних кидали жереб (кому дістануться), а всі його можновладці були заковані в кайдани.

¹¹ Так і ти, Ніневіє, оп’янієш і, вмліваючи, шукатимеш захисту від ворога.

¹² Усі твої фортеці, як смоківниці з первоплодами, – щойно їх потрясуть, вони самі впадуть у рот того, хто захоче їх з’їсти.

¹³ Що ж до твого народу (захисників), то вони виявляться, наче жіноцтво. Брами твого краю відкриються навстіж перед твоїми ворогами, й вогонь пожере твої засуви.

¹⁴ Тож запасись водою на час облоги, укріпляй твої фортеці, увійди в розчин і топчи глину, виготовляй цеглу.

¹⁵ І все ж тебе (Ніневіє) пожере вогонь, – ти будеш знищена мечем, як пожирає все сарана. Намножуй захисників, як розмножуються личинки сарани, або інша комашня.

¹⁶ Ти намножила своїх купців більше від зірок на небі, але й вони, як личинки сарани, – використають тебе і розлетяться.

¹⁷ Твої можновладці – така ж сарана, твої знатні – як рій сарани, – поки холодно, вони сидять на мурах, а сонце пригріє – й вони полетять, – не пізнаєш навіть місця, де вони сиділи.

¹⁸ Поснули твої пастирі, ассирійський царю, спочивають твої хоробрі. Тому твій народ і розбрівся по горах, і немає кому його зібрати.

¹⁹ Немає ліків для твоїх ран, – твоя хвороба невиліковна. Хто лише почує про твоє лихо, заплеще руками над тобою. Адже хто тільки не страждав від твоєї одвічної лютості?!