Матвія 25 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Притча про десятьох дів

¹ Тоді Царство Небесне буде подібне до десятьох дів, які, взявши свої каганці, вийшли назустріч молодому.

² П’ять із них були нерозумні, а п’ять – мудрі.

³ Нерозумні, взявши свої каганці, не взяли із собою олії.

⁴ А мудрі разом зі своїми каганцями в посудинах взяли олію.

⁵ Оскільки молодий запізнювався, всі задрімали й поснули.

⁶ А опівночі пролунав крик: Ось молодий, виходьте йому назустріч!

⁷ Тоді всі ті діви встали і приготували свої каганці.

⁸ Нерозумні сказали мудрим: Дайте нам вашої олії, бо наші каганці гаснуть!

⁹ А мудрі у відповідь сказали: Щоби часом не забракло і нам, і вам, краще підіть до продавців та й купіть собі.

¹⁰ Коли вони пішли купувати, прийшов молодий, і ті, які були готові, пішли з ним на весілля, і за ними замкнули двері.

¹¹ Потім приходять й інші діви та й кажуть: Пане, пане, відчини нам!

¹² А він у відповідь сказав: Запевняю вас, я вас не знаю!

¹³ Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, [коли Син Людський прийде].

Притча про таланти

¹⁴ Подібно, як один чоловік, відходячи, покликав своїх рабів і передав їм своє майно;

¹⁵ одному дав п’ять талантів, другому – два, а третьому – один, кожному згідно з його спроможністю, і відійшов.

¹⁶ Той, хто одержав п’ять талантів, негайно пішов, пустив їх в обіг і заробив ще п’ять;

¹⁷ так само той, хто взяв два, заробив ще два.

¹⁸ А той, хто одержав один, пішов і закопав у землю гроші свого пана.

¹⁹ Через тривалий час приходить пан тих рабів і розраховується з ними.

²⁰ Підійшов той, який одержав п’ять талантів, – приніс ще п’ять талантів і каже: Пане, п’ять талантів ти мені передав. Ось іще п’ять талантів я придбав!

²¹ Сказав йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана!

²² Підійшов і той, який одержав два таланти, і сказав: Пане, два таланти ти мені передав. Ось іще два таланти я заробив!

²³ Сказав йому пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана!

²⁴ Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: Пане, знав я тебе, що ти жорстока людина: жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.

²⁵ Я, побоявшись, пішов і сховав твій талант у землю. Ось, бери своє!

²⁶ У відповідь його пан сказав йому: Злий і лінивий рабе! То ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?

²⁷ Треба тобі було віддати мої гроші торговцям, і тепер я взяв би своє з прибутком.

²⁸ Тож візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів.

²⁹ Адже кожному, хто має, дано буде, і матиме ще більше, а від того, який не має, буде забране і те, що має.

³⁰ А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів! [Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає]!

Дві долі

³¹ Коли прийде Син Людський у Своїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі Своєї слави;

³² і зберуться перед Ним усі народи, і відділить їх одне від одного, як пастух відділяє овець від козлів;

³³ і поставить овець праворуч, а козлів – ліворуч.

³⁴ Тоді Цар скаже тим, які праворуч: Прийдіть, благословенні Мого Отця, успадкуйте Царство, приготоване вам від створення світу!

³⁵ Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви Мене напоїли; чужинцем був Я, і ви Мене прийняли;

³⁶ не мав одягу, і ви Мене одягнули; хворів, і ви Мене відвідали; у в’язниці був Я, і ви прийшли до Мене!

³⁷ Тоді озвуться до Нього праведники, кажучи: Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували, або спраглим і напоїли?

³⁸ Коли ми бачили Тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули?

³⁹ Коли ми бачили Тебе хворим, або у в’язниці, і прийшли до Тебе?

⁴⁰ Цар у відповідь скаже їм: Запевняю вас: те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені.

⁴¹ Тоді скаже й тим, які ліворуч: Ідіть від Мене, прокляті, у вічний вогонь, приготований дияволові та його ангелам!

⁴² Бо голодував Я, а ви не дали Мені їсти; спраглим був Я, а ви не напоїли Мене;

⁴³ чужинцем був, а ви не прийняли Мене; нагим був, а ви не одягнули Мене; був хворим і у в’язниці, а ви не відвідали Мене.

⁴⁴ Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли це ми бачили Тебе голодним, або спраглим, або чужинцем, або нагим, або хворим, або у в’язниці й не послужили Тобі?

⁴⁵ Тоді у відповідь скаже їм: Запевняю вас: коли ви не зробили цього одному з найменших, то не зробили й Мені.

⁴⁶ І підуть ті на вічне покарання, а праведники – на життя вічне.