Матвія 15 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Божі заповіді та перекази старших

¹ Тоді підходять до Ісуса фарисеї і книжники з Єрусалима й питають:

² Чому Твої учні порушують передання старших: не миють своїх рук, коли їдять хліб?

³ А Він у відповідь сказав їм: Чому ж і ви порушуєте Божу заповідь через ваші передання?

⁴ Адже Бог сказав: Шануй батька і матір. І ще: Хто зневажає батька або матір, хай смертю помре.

⁵ А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким я міг би допомогти вам, є мій дар для Бога,

⁶ то може й не шанувати свого батька [чи матері]? Так і ви – задля ваших передань скасовуєте Слово Боже.

⁷ Лицеміри, добре пророкував про вас Ісая, кажучи:

⁸ Цей народ [наближається до Мене своїми устами], губами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене;

⁹ та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей.

Що опоганює людину

¹⁰ Покликавши людей, Він звернувся до них: Слухайте й розумійте:

¹¹ не те, що входить в уста, опоганює людину, а те, що виходить з уст, опоганює людину.

¹² Тоді учні, підійшовши, кажуть Йому: Чи знаєш, що фарисеї, почувши ці слова, спокусилися?

¹³ А Він у відповідь сказав: Кожна рослина, яку не посадив мій Небесний Отець, буде викоренена.

¹⁴ Залиште їх: це сліпі проводирі сліпих. А коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть у яму.

¹⁵ У відповідь Петро попросив Його: Поясни нам цю притчу.

¹⁶ [Ісус] же відповів: Невже й досі ви не розумієте?

¹⁷ Не можете збагнути, що все, що входить в уста, іде в шлунок і виходить геть?

¹⁸ А те, що виходить з уст, виходить із серця – воно опоганює людину.

¹⁹ Адже із серця виходять лукаві думки, вбивства, перелюб, розпуста, злодійство, неправдиві свідчення, богозневага.

²⁰ Це те, що опоганює людину; їсти ж немитими руками не опоганює людини.

Віра жінки‑ханаанки

²¹ І вийшовши звідти, Ісус відійшов до околиць Тира й Сидона.

²² Жінка‑ханаанка з тих околиць вийшла й кричала, гукаючи: Господи, Сину Давидів, помилуй мене, бо мою доньку тяжко мучить біс!

²³ Але Він не відповів їй ані слова. Підійшли Його учні та почали просити Його, кажучи: Відпусти її, бо вона кричить нам услід.

²⁴ У відповідь Він сказав: Я посланий тільки до загиблих овець з дому Ізраїля.

²⁵ Вона ж підійшла, поклонилася Йому й каже: Господи, допоможи мені!

²⁶ А Він у відповідь промовив: Не годиться брати хліб у дітей і кидати щенятам.

²⁷ Вона сказала: Так, Господи, але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх панів.

²⁸ Тоді Ісус сказав їй у відповідь: О жінко, велика твоя віра! Нехай буде так, як ти хочеш! І видужала її дочка тієї ж миті.

²⁹ Відійшовши звідти, Ісус наблизився до Галилейського моря і, піднявшись на гору, сів там.

³⁰ І прийшло до Нього багато людей, маючи із собою кривих, сліпих, калік, німих і багатьох інших; їх поклали до Його ніг, а Він зцілив їх.

³¹ Тож люди дивувалися, коли бачили, що німі говорять, каліки здорові, кульгаві ходять, і сліпі бачать, – прославляли Бога Ізраїлевого.

Нагодування чотирьох тисяч

³² А Ісус, покликавши Своїх учнів, сказав: Жаль Мені цих людей, бо вже три дні перебувають зі Мною і не мають що їсти. Не хочу відпустити їх голодними, щоби часом не ослабли в дорозі.

³³ Та учні кажуть Йому: Звідки нам у пустелі взяти стільки хліба, щоб нагодувати таку юрбу?

³⁴ А Ісус запитує: Скільки хлібів маєте? Вони відказали: Сім і декілька рибин.

³⁵ Звелівши людям сісти на землі,

³⁶ Він узяв сім хлібів і рибу та, віддавши подяку, переломив і давав учням, а учні – людям.

³⁷ Усі поїли й наситилися. І зібрали кусків, що залишилися, сім повних кошиків.

³⁸ А тих, які їли, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.

³⁹ Відпустивши народ, Ісус сів у човен і прибув до околиць Магдалинських.