Матвія 14 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Ув’язнення і смерть Івана Хрестителя

¹ На той час тетрарх Ірод почув про Ісуса

² і сказав своїм слугам: Це Іван Хреститель; він воскрес із мертвих, і тому чудеса діють у ньому!

³ Оскільки Ірод, схопивши Івана, зв’язав його й посадив до в’язниці через Іродіяду, дружину свого брата Пилипа,

⁴ бо Іван говорив йому: Не годиться тобі її мати!

⁵ За ці слова Ірод хотів вбити його, та боявся народу, тому що Івана вважали пророком.

⁶ Коли був день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала серед гостей і сподобалася Іродові;

⁷ він з клятвою пообіцяв їй дати те, чого тільки не попросить.

⁸ Вона ж, намовлена своєю матір’ю, сказала: Дай мені тут на полумиску голову Івана Хрестителя!

⁹ Цар засмутився, але через клятву й тих, які сиділи, наказав дати,

¹⁰ тож послав стяти голову Іванові у в’язниці.

¹¹ Голову принесли на полумиску та подали дівчині, а вона віднесла своїй матері.

¹² І прийшли його учні, взяли тіло, поховали його та пішли й сповістили Ісуса.

¹³ Почувши це, Ісус відплив звідти човном у безлюдне місце й усамітнився; довідавшись про те, багато людей пішло за Ним пішки з міст.

¹⁴ Вийшовши, [Ісус] побачив багатьох людей, змилосердився над ними і оздоровив їхніх хворих.

Нагодування п’яти тисяч

¹⁵ А як звечоріло, підійшли до Нього учні та й кажуть: Тут місце пустинне і година вже пізня; відпусти людей, щоби пішли у села купити собі їсти.

¹⁶ Ісус же відповів їм: Не треба їм іти, ви дайте їм їсти!

¹⁷ Та вони говорять Йому: Маємо тут лише п’ять хлібів і дві риби.

¹⁸ А Він сказав: Принесіть їх Мені сюди.

¹⁹ І, звелівши людям посідати на траві, узяв п’ять хлібів та дві риби, звернув погляд до неба, поблагословив і, переломивши, дав хліб учням, а учні – людям.

²⁰ І всі їли й наїлися, і назбирали залишків дванадцять повних кошиків.

²¹ А тих, які їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.

Ісус іде по воді

²² І зараз же звелів [Ісус Своїм] учням сісти в човна й плисти раніше за Нього на інший бік, а Він тим часом відпустить людей.

²³ Відпустивши народ, піднявся Сам на гору, щоб молитися. Як звечоріло, Він залишався там на самоті.

²⁴ Човен уже був далеко від берега; його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер.

²⁵ У четверту сторожу ночі [Ісус] попрямував до них, ідучи по морю.

²⁶ А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали.

²⁷ Зараз же сказав їм Ісус: Кріпіться, це Я, не бійтеся!

²⁸ Петро, озвавшись до Нього, сказав: Господи, коли це Ти, накажи, щоб я пройшов до Тебе по воді!

²⁹ Він же сказав: Іди! І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, щоб іти до Ісуса.

³⁰ Та, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: Господи, спаси мене!

³¹ І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його та й каже йому: Маловірний, чому ти засумнівався?

³² Коли вони увійшли до човна, вітер стих.

³³ А ті, які були в човні, поклонилися Йому, кажучи: Ти насправді є Божий Син!

Великі зцілення у Генісаретському краї

³⁴ Перепливши, ступили на землю Генісаретську.

³⁵ Впізнавши Його, люди цієї місцевості сповістили всю околицю, принесли до Нього всіх хворих

³⁶ і благали Його, щоб тільки доторкнутися до краю Його одягу; і ті, хто доторкався, – одужували.