Єремії 22 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

¹ Так говорить Господь: Піди в палац Юдейського царя, і передай йому такі слова,

² говорячи: Слухай Господнє слово, царю Юдейський, що сидиш на Давидовому престолі, – ти, твої слуги, твій народ і всі, що проходять цими (Єрусалима) воротами!

³ Так говорить Господь: Звершуйте правосуддя і живіть праведно, рятуйте пригнобленого з рук злочинця; не робіть кривди приходцеві, сироті та вдові й не допускайте над ними насильства; не проливайте невинної крові на цьому місці.

⁴ Адже, якщо ви дійсно будете дотримуватись цього веління, то через брами вашого міста входитимуть і в’їжджатимуть на колісницях та конях царі, які сидять на Давидовому престолі, а також їхні слуги та їх народ.

⁵ Якщо ж не послухаєтесь цих слів, то Я присягаюсь Собою, – говорить Господь, – що цей палац перетвориться на руїни.

⁶ Тому що так говорить Господь про дім Юдейського царя: Хоч ти для Мене наче Гілеад, як вершина Лівану, – Я тебе оберну на пустелю, – незаселену місцевість.

⁷ І призначу проти тебе руйнівників – людей зі своїм устаткуванням, – вони вирубають твої добірні кедри і кинуть їх у вогонь.

⁸ Багато людей проходитимуть через це місто, й вони питатимуть один одного: І за що Господь зробив так із цим великим містом?

⁹ А їм відповідатимуть: За те, що порушили Заповіт Господа, свого Бога, поклонялись іншим богам і служили їм.

¹⁰ Тому не плачте за померлим і не уболівайте за ним, а радше оплакуйте того, хто пішов у полон, бо він вже не повернеться і не побачить рідної землі.

¹¹ Адже так говорить Господь про Шаллума, сина Йосії, Юдейського царя, котрий царював замість свого батька Йосії, що залишив це місце: Він сюди вже не повернеться,

¹² але помре там, куди його запровадили під час полону, – рідного краю він більше не побачить.

¹³ Горе тому, хто будує свій дім несправедливістю, – свої горішні світлиці, порушуючи права інших й примушуючи свого ближнього працювати даремно, не оплачуючи належним чином його праці.

¹⁴ Такий говорить: Я збудую собі розкішний дім, з просторими світлицями зверху. Він влаштовує собі великі вікна, обшальовує їх кедриною і малює червоною фарбою.

¹⁵ Невже гадаєш, що маєш бути царем, тому що перевищив кедриною інших? Хіба твій батько не мав що їсти і пити, через те що чинив правосуддя і жив чесно? Адже саме тому йому й щастило!

¹⁶ Він захищав на суді знедоленого й убогого, від чого був щасливим і сам. Хіба це не є свідченням того, що людина знає Мене? – говорить Господь.

¹⁷ Твої ж очі й твоє серце тільки й дбають про власну користь навіть ціною невинної крові, яку проливаєш, пригнічуючи та чинячи насильство над людьми.

¹⁸ Тому так говорить Господь про Єгоякіма, сина Йосії, царя Юдеї: Його не будуть, як звичайно, оплакувати: Яке ж то горе, мій брате! Яке горе, сестро моя! – За ним не голоситимуть: Яке ж то горе, володарю! Або: Яке горе, ваша величносте!‥

¹⁹ Його поховають, як ховають осла, – виволочать і викинуть за ворота Єрусалима.

²⁰ Піднімися на Ліван, Сіонська дочко, і кричи, – голоси з усіх сил на Башані, й ридай на Аварімі, – тому що всі твої коханці (союзники) загинули.

²¹ Адже Я звертався до тебе в час твого добробуту, але ти відповідала: Не буду слухати!‥ Така твоя дорога з юних літ, – ти не прислухалась до Мого голосу.

²² Тому вітер пастиме всіх твоїх пастухів, а твої коханці (союзники) потраплять у полон. Лише тоді ти відчуєш сором і ганьбу за всі свої злочини.

²³ Ти, що живеш на Лівані, – що звила собі гніздо серед кедрів, – як же ти будеш стогнати, коли тебе спіткають муки, – нестерпні болі, як у породіллі.

Господнє Слово до Єхонії, царя Юдейського

²⁴ Як Я живий, – говорить Господь, – навіть якби Єхонія, син Єгоякіма, цар Юдейський, був перснем з печаткою на Моїй правиці, то і звідти Я тебе зірвав би,

²⁵ та віддав би тебе в руки тих, що прагнуть твоєї смерті, та в руки тих, кого ти завжди боявся, – в руки самого Навуходоносора, вавилонського царя, і в руки халдеїв.

²⁶ Я викину тебе разом з твоєю матір’ю, котра тебе народила, в чужу країну, яка не є вашою батьківщиною, – там ви й помрете.

²⁷ Проте в країну, за якою вони тужитимуть, ніколи не повернуться.

²⁸ Хіба не цей Єхонія виявився нікчемним створінням, подібним до розбитого горщика, який нікому непотрібний. Тому він і його нащадки відкинуті й стали вигнанцями в країні, якої не знають?

²⁹ О земле, земле, земле! Вислухай Господнє слово:

³⁰ Так говорить Господь: Запишіть про цього чоловіка, що він був бездітним, як людина, котрій протягом усього життя не щастило. Адже жодному чоловікові з його нащадків вже не пощастить зійти на престол Давида і стати володарем в Юдеї!