Ісаї 51 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Господь потішить Сіон

¹ Послухайте Мене, ви, що прагнете праведності й шукаєте Господа! Подивіться на скелю, з якої ви висічені, і на яму каменоломні, з якої вас видобуто.

² Зверніть увагу на вашого батька Авраама і на Сарру, яка вас народила! Адже лише його одного Я покликав, поблагословив його і розмножив.

³ А Господь неодмінно потішить Сіон, – Він потішить і всі його руїни; Він перетворить його пустелі на Еден, а степи – на Господній сад! Радість і веселощі запанують у ньому (в Сіоні), – звучатимуть хваління й мелодії пісень.

⁴ Тож послухай Мене, Мій народе, – плем’я Моє, нахили до Мене своє вухо! Адже від Мене вийде Закон, і Моє правосуддя стане світлом народів.

⁵ Вже близько Моя справедливість, – Моє спасіння не забариться; Мої руки вершитимуть правосуддя серед народів. Мене очікують острови, сподіваючись на Мою силу.

⁶ Підійміть ваші очі до неба і подивіться на землю внизу! Адже небеса зникнуть, як дим, а земля зітліє, як старий одяг, а її мешканці загинуть, як комарі, – але Моє спасіння триватиме вічно, і Моя справедливість не зникне ніколи.

⁷ Послухайте Мене, ті, котрі знають, що таке справедливість, – народе, в серці якого Мій Закон! Не бійтеся наруги з боку людей, і їхнього лихослів’я не жахайтесь.

⁸ Поточить їх міль як одяг, і, як вовну, їх буде гризти черва. Моя ж праведність перебуватиме повіки, – як і Моє спасіння – з роду в рід!

⁹ Пробудись і підіймись, – зодягнися в силу, Господня правице! Встань, як у давні дні, – як у колишні часи. Хіба не Ти (Господня рука) розбила Регава (Єгипет), пронизавши морську потвору?

¹⁰ Хіба не Ти, Господи, Той, Котрий висушив море, – води великої безодні? Котрий проклав дорогу через морські глибини, по якій пройшли визволені?

¹¹ Викуплені Господом повернуться, – прийдуть на Сіон з радістю і веселими вигуками. Вічна радість, як корона, буде на їхніх головах. Вони успадкують радість і веселий настрій, а біль і зітхання зникнуть.

¹² Я, Я – Той, Котрий тебе потішає! Чому ж ти боїшся смертної людини, – людського сина, який в’яне, наче трава?

¹³ Чому ж ти забуваєш Господа, Свого Творця, Котрий розпростер небеса й влаштував землю, а постійно, день у день, тремтиш перед жорстокістю гнобителя, котрий має намір тебе знищити. Але де тепер той лютий гнобитель?

¹⁴ Незабаром невільник буде звільнений, – він не загине в могилі, й хліба йому не забракне.

¹⁵ Адже Я – Господь, твій Бог, Котрий збурює море, так що його хвилі ревуть, – Господь Саваот – Моє Ім’я!

¹⁶ Я вклав Свої слова в твої уста і тінню Своєї руки вкриваю тебе, – Я Той, що розпростер небеса і встановив землю, сказав Сіонові: Ти – Мій народ!

Чаша Божого гніву

¹⁷ Пробудись і підіймися, повстань, Єрусалиме, – ти, котрий з Господньої руки випив чашу Його гніву – вихилив сповна запаморочливий напій, випорожнивши до дна гіркий келих.

¹⁸ Адже з усіх народжених тобою дітей не було на кого покластись, – з усіх, кого ти виховав і зростив, нікому було взяти тебе за руку, і попровадити.

¹⁹ Так, подвійне лихо спіткало тебе, – хто тобі поспівчуває? Спустошення і розруха, голод і меч, – хто тебе потішить?

²⁰ Твої знесилені діти лежали на кожному розі вулиць, як олені в тенетах, – вони зазнали Господнього гніву – докору твого Бога.

²¹ Тому-то послухай, нещасний і сп’янілий, хоч не від вина!

²² Так говорить твій Владика, Господь і твій Бог, Котрий вступається за Свій народ: Ось Я забираю з твоєї руки чашу запаморочливого напою, – й тобі вже не доведеться пити з чаші Мого гніву.

²³ Я вкладу її (чашу гніву) в руки твоїх гнобителів, котрі казали тобі: Лягай на землю, аби ми по тобі пройшлися, – ти підставляв свою спину на рівні з землею, робив її (спину) вулицею для перехожих.