Йова 6 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Йов: Нещасний може очікувати на милосердя від свого друга

¹ Відповідаючи Йов сказав:

² О, якби, справді можна було зважити мої страждання, а всі мої нещастя разом покласти на вагу,

³ то вони були би важчі за морський пісок, – тому й нерозважливими здаються мої слова.

⁴ Адже в мене встромлені стріли Вседержителя, і їхню отруту мусить пити моя душа. Божі жахи спрямовані проти мене.

⁵ Хіба реве дикий осел, маючи траву? Хіба реве віл, коли ясла повні паші?

⁶ Хіба їдять несмачну їжу без солі? І чи є якийсь смак у соку портулака?

⁷ До чого я відмовлявся навіть доторкнутись, те тепер стало для мене гіркою їжею.

⁸ О, якби сповнилось моє бажання, і якби Бог здійснив моє прагнення!

⁹ Якби ж то Бог зволив мене розчавити, – простягнув Свою руку і вбив мене!

¹⁰ Це було б для мене якоюсь потіхою, й відрадою в моїх нещадних муках, позаяк я не зрікся слів Святого.

¹¹ Але де взяти сили, щоб витерпіти? І який мій кінець, заради чого варто жити?

¹² Хіба я з каменю, щоб мати силу все витерпіти? Хіба моє тіло мідне?

¹³ Невже немає для мене допомоги, і я позбавлений усякого порятунку?

¹⁴ Нещасний може очікувати на якесь милосердя від свого друга, навіть якщо цей друг втратив страх перед Вседержителем.

¹⁵ Мої ж брати виявились зрадливі, наче весняні потоки, немов струмки, що в полі протікають.

¹⁶ Вони темніші від криги, під якою ховається сніг;

¹⁷ але з часом ці струмки міліють, і в літню спеку щезають, – зникають, як би їх і не було.

¹⁸ Їхні звивисті дороги пролягають аж до пустелі й там пропадають.

¹⁹ Їх шукають теманські каравани, на них покладають надію мандрівники з Шеви, –

²⁰ проте їхні сподівання виявляються оманливими, щойно вони туди приходять.

²¹ Такими й ви стали для мене, – побачили мій жахливий вигляд і злякалися.

²² Хіба я будь-коли просив: Дайте мені, – з ваших достатків заплатіть за мене,

²³ або врятуйте мене з рук ворога, чи викупіть мене з рук гнобителів?‥

²⁴ Підскажіть мені, і я замовкну, скажіть, у чому моя помилка!

²⁵ Справді, болючими бувають справедливі слова, але чого варті оті ваші докори?

²⁶ Для чого вигадуєте ви слова для докорів, а слова відчаю страждальця пускаються за вітром?

²⁷ Адже ви навіть щодо сироти кидали би жереб і продали би власного друга.

²⁸ Тож нині, благаю, згляньтесь наді мною, адже в такому стані я не скажу вам у вічі неправди.

²⁹ Тож відступіться й не будьте несправедливі, прислухайтесь до моєї правоти.

³⁰ Хіба є якесь лукавство в мене на язику? Хіба я вже втратив смак й не розпізнаю нещастя?