Йоіла 1 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Землю спустошено

¹ Слово Господнє, яке було до Йоіла, Петуїлового сина.

² Послухайте це, старійшини, – зверніть увагу, всі мешканці краю. Хіба бувало щось подібне за ваших днів, або за днів ваших батьків?

³ Перекажіть це вашим дітям, а ваші діти нехай розкажуть своїм дітям, а їхні діти – наступним поколінням.

⁴ Станеться таке: що залишиться від гусені, пожере сарана, а що залишиться від сарани, пожере личинка сарани, – нарешті те, що залишиться після личинок сарани, пожере черва.

⁵ Тож отямтеся, п’яниці, й заплачте! Усі, що п’єте вино, голосіть за вином молодим, бо його забрано від вас!

⁶ Адже на Мою землю вторгся численний і могутній народ, – його зуби як зуби лева, а його ікла, як у левиці.

⁷ Він знищив Мій виноградник і поламав Мої смоківниці (фіги). Він дощенту облупив їхню кору, і залишив білими його галузки.

⁸ Плачте, як голосить дівчина, одягнена у веретище, над нареченим своєї юності.

⁹ Адже Господній Храм позбавлено жертв і жертв возливання. Плачуть священики – Господні служителі, –

¹⁰ оскільки спустошені поля, сумує земля, – бо знищена пшениця, висох виноградний сік, зів’яло оливкове дерево.

¹¹ Сумуйте, хлібороби, плачте, виноградарі, голосіть за пшеницею і ячменем, адже врожай на полях загинув.

¹² Засохли виноградні лози, а смоківниця зів’яла. Так само загинули всі гранатові дерева, пальми і яблуні, – зникла усяка радість з-посеред людських нащадків.

Плач та ридання за спустошеним краєм

¹³ Священики, підпережіться веретищем і плачте, – ридайте, всі служителі жертовника! Постійно ходіть і навіть ночуйте у веретищах, – усі ви, служителі мого Бога. Адже в Храмі вашого Бога не стало ні хлібних жертв, ні жертв возливання.

¹⁴ Оголосіть святий піст, скличте зібрання, зберіть старійшин та всіх мешканців землі до Храму Господа, вашого Бога, і волайте до Господа!

Господній День близько

¹⁵ О, що то за день! Адже Господній День близько, – він приходить як спустошення від Всевишнього!

¹⁶ Хіба не перед нашими очима зникла їжа, а також радість і веселощі Храму нашого Бога?

¹⁷ Зерна насіння загинули під своїми грудами землі, – засіки спорожніли, повалились стодоли, бо не стало збіжжя.

¹⁸ Як же стогне скотина! Розбрелися стада корів, оскільки не стало для них пасовиська, – навіть отари овець без їжі гинуть.

¹⁹ До Тебе, Господи, кличу, адже вогонь знищив у степу пасовиська, – вогонь спопелив усі дерева на полі.

²⁰ Навіть польова звірина волає до Тебе, тому що висохли водні джерела, і вогонь пожер пасовиська в степу.