Осії 2 - БІБЛІЯ Сучасний перекладГосподь помилує та поверне Свій народ 1 І все ж кількість Ізраїлевих нащадків буде численною, як морський пісок, якого не можливо ні виміряти, ні полічити, – і на тому місці, де їм сказано: Ви – не Мій народ, – будуть про них говорити: Діти живого Бога. 2 Тоді зберуться разом – нащадки Юди та Ізраїлеві нащадки, поставлять над собою одного керівника і вирушать з краю (неволі), бо цей день буде великим у Єзреела. 3 І скажете своїм братам: Мій народ (Аммі), а вашим сестрам: Помилувана (Рухама). Образ розпусної дружини 4 Тож судіться з вашою матір’ю, оскаржуйте її, тому що вона більше Мені не дружина, а Я – не її чоловік! Нехай відкине зі свого обличчя ознаки своєї розпусти і свої груди не виставляє задля перелюбу, 5 бо інакше Я її роздягну догола і виставлю її такою, як вона була в день свого народження. Я її уподібню пустелі, – перетворю її на суху землю, та заморю її спрагою. 6 Дітей її також не помилую, бо вони – діти розпусти. 7 Адже їхня матір чинила розпусту, – завагітнівши ними, повелась безсоромно, оскільки говорила: Піду за моїми коханцями, бо вони дають мені хліб та мою воду, мою вовну та мій льон, мою олію та мої напої. 8 Саме тому Я перегороджую її дорогу терниною, – відгороджу її, наче стіною, так, що вона не знаходитиме своїх стежок. 9 Вона кинеться за своїми коханцями, але не дожене їх, шукатиме, та їх не знайде. Тоді скаже: Піду та повернуся до мого першого чоловіка, бо мені з ним жилось краще, ніж тепер! 10 Проте вона так і не зрозуміла, що це Я давав їй пшеницю, вино та олію, – обдаровував її сріблом та золотом, з яких вона виготовляла Ваалів. 11 Тому певного часу Я назад заберу Мою пшеницю та Моє вино, – заберу Свою вовну і Свій льон, яким вона покривала свою голизну. 12 Тоді відкрию її сором перед очима її коханців, і ніхто її не врятує з Моєї руки. 13 Позбавлю її усіх веселощів, її свят, її новомісяч, її субот та всіх її урочистостей. 14 Спустошу її виноградники та її фігові сади, про які говорила: Це мої подарунки, які мені давали мої коханці! Тож Я перетворю їх (сади) на ліс, і їх пожиратимуть польові звірі. 15 Я їм помщуся за всі дні Ваалів, яким вона кадила, і, прикрашаючи себе сережками та намистом, ходила за своїми коханцями, – тоді як Мене вона забула, – каже Господь. 16 І все ж Я її вмовлю й поведу її в пустелю та говоритиму до її серця, 17 і дам їй там її виноградники, а з долини Ахор відкрию браму надії, – і вона там розмовлятиме зі Мною, як за днів своєї молодості, як у день, коли вона виходила з єгипетського краю. 18 Так станеться, що того дня, – говорить Господь, – ти звертатимешся до Мене: Мій чоловіче! – і більше не називатимеш Мене: мій Ваале! 19 Я усуну з її уст імена ваалів, так що їхніх імен вона більше не згадуватиме. 20 У той час Я укладу задля них Заповіт з польовими звірами, з небесними птахами та з плазунами землі, – а лук, меч і війну знищу з землі й учиню так, щоб вони почували себе в безпеці. 21 Я заручу тебе з Собою навіки, – візьму тебе Собі на засадах справедливості й права, милосердя й любові. 22 Я заручу тебе Собі у вірності, – і ти пізнаєш Господа. 23 Тоді буде так, що Я постійно відповідатиму, – каже Господь, – Я відповідатиму небесам, а вони відповідатимуть землі. 24 Земля ж відповідатиме пшеницею, вином та олією. Усе це буде відповіддю Єзреелеві. 25 Я посію його (Єзреел-Ізраїль) Собі на землі, – Непомилувану (Ло-Рухаму) помилую, а не Моєму народу (Ло-Аммі) скажу: Ти – Мій народ! А він відповідатиме: Ти – мій Бог. |
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)
Ukrainian Bible Society