Єзекіїла 11 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Господнє слово до начальників народу

¹ І Мене також підняв Дух, і запровадив мене до Східної Брами Господнього Храму, що була зі сторони сходу. Там, біля входу до брами стояло двадцять п’ять чоловіків, серед яких я зауважив начальників народу: Яазанію, сина Аззура, і Пелатію, сина Бенаї.

² І Він (Господь) сказав мені: Сину людський, це ті люди, в котрих на думці лише зло, – вони дають погані поради на шкоду цьому місту,

³ стверджуючи: Ще не наблизився час будувати доми. Це місто – котел, а ми – м’ясо!

⁴ Тому провісти пророцтво проти них. Пророкуй, сину людський!

⁵ Зійшов на мене Господній Дух, і звелів мені промовити, що говорить Господь: Це ви таке говорите, Ізраїлів роде, – Я знаю, що вам спадає на думку!

⁶ Ви знищили багатьох у цьому місті, заповнивши його вулиці вбитими.

⁷ Тому так говорить Владика Господь: Вбиті вами, яких ви поклали посеред міста, дійсно, стали м’ясом, і воно (місто) перетворилось на котел! Але вас Я випроваджу з нього.

⁸ Ви боїтеся меча, тому Я й спроваджу на вас меч, – говорить мій Владика Господь.

⁹ Я випроваджу вас з нього, – звершуючи над вами суд, віддам вас у руки чужинців.

¹⁰ Я судитиму вас у межах кордонів Ізраїлю, де ви поляжете від меча і зрозумієте, що Я – Господь.

¹¹ Воно (це місто) не буде для вас котлом, і ви також не станете в ньому м’ясом. Я Сам судитиму вас у межах кордонів Ізраїлю,

¹² і ви зрозумієте, що Я – Господь, за постановами Якого ви не жили, і законів Якого ви не дотримувались, а діяли за законами народів, які довкола вас.

¹³ І сталося таке: коли я провіщав це пророцтво, несподівано помер Пелатія, син Бенаї. Я ж упав долілиць, і в повний голос закричав, волаючи: О, мій Владико Господи, яке ж то горе! Невже Ти хочеш знищити і залишок Ізраїлю?

Господнє слово до нащадків Ізраїля що в полоні

¹⁴ Тоді було до мене Господнє слово такого змісту:

¹⁵ Сину людський! Про твоїх братів і твоїх родичів, а також про всіх нащадків Ізраїля, що з тобою в неволі, мешканці Єрусалима кажуть: Вони надто далеко відійшли від Господа, а тому вся ця земля дістанеться нам як спадщина.

¹⁶ Тому скажи, що говорить Владика Господь: Хоч Я відіслав їх далеко до чужих народів і розпорошив їх у різні краї, проте, певною мірою Я Сам був для них Святилищем у країнах, куди тільки вони прибували.

¹⁷ Через те скажи їм, що говорить Владика Господь: Я зберу вас з-поміж народів, і приведу вас з країн, куди ви були розпорошені, й дам вам землю Ізраїлю.

¹⁸ А коли повернетесь туди, й повикидаєте усі її гидоти та усунете всіх мерзенних ідолів,

¹⁹ тоді Я дам вам єдине серце, і вкладу у вас нового Духа, – Я вийму з вашого тіла кам’яне серце і дам вам серце тілесне,

²⁰ аби ви жили за Моїми постановами і дотримувались Моїх Заповідей, виконуючи їх. Ви будете Моїм народом, а Я буду вашим Богом.

²¹ Проте, чиє серце приліпиться до своїх гидот та мерзенних ідолів, то такі їхні вчинки впадуть на їхню голову, – говорить Господь.

Господня слава залишає місто

²² Після цього херувими, розправивши свої крила, піднялися, а одночасно з ними рушили й колеса; у той час слава Ізраїлевого Бога перебувала над ними вгорі.

²³ Так, Господня слава піднялася, залишивши місто, і зупинилась над горою, що на сході міста.

²⁴ Мене ж Господній Дух підняв і переніс – у цьому видінні Божого Духа – до полонених у Халдеї. Видіння, яке я мав, також відійшло (скінчилось) від мене.

²⁵ Я розповів полоненим усі Господні слова, які Він мені об’явив.