Екклезiяст 1 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Життя марнотне

¹ Слова Давидового сина, Еклезіаста, царя в Єрусалимі.

² Наймарніша марнота, – сказав Еклезіаст, – марнота марнот, – геть усе марнота!

³ Яка користь людині з усіх її трудів, які вона звершує під сонцем?

⁴ Покоління відходить, і покоління приходить, тоді як земля непорушна повіки.

⁵ Сонце сходить, але після того, як сонце заходить, воно знову поспішає до свого місця, де має знову сходити.

⁶ Вітер віє на південь й повертає до півночі, – вітер постійно кружляє і в своєму круговороті повертається на власне коло.

⁷ Усі ріки й потоки течуть у море, але море від того не переповнюється, – з часом вони (ріки) повертаються на те місце, звідки вони течуть, щоб знову плисти.

⁸ Усякі речі втомлюють, й усе сказати людина не зможе. Око не насититься баченням, і вухо не насититься слуханням.

⁹ Те, що було колись, воно знову буде, і що вже траплялось, те й повториться, – немає під сонцем нічого нового.

¹⁰ Іноді люди про щось кажуть: Дивись, це щось нове, – проте в минулі віки, задовго до нас, воно вже було.

¹¹ Минулого вже не пам’ятають, як і забудеться сучасне для тих, котрі прийдуть після них пізніше.

Мудрість марнотна

¹² Я, Еклезіаст, царював над Ізраїлем у Єрусалимі.

¹³ Я поставив собі за мету щиро шукати й мудро дослідити все, що діється під небом. Адже Бог дав людям дуже невдячне завдання, щоб вони про нього клопотались.

¹⁴ Я побачив усі справи, що діються під сонцем, – і от усе марнота й гонитва за вітром.

¹⁵ Те, що криве, не піддається випрямленню, і чого не існує, того неможливо врахувати.

¹⁶ Тоді я сказав самому собі, говорячи: Ось я став славнозвісним і здобув більше мудрості від усіх, що владарювали переді мною в Єрусалимі, – тепер у мене багато мудрості та знання.

¹⁷ Я щиро вирішив осягнути, що таке мудрість та пізнання, а що безглуздя і глупота, але я збагнув, що це також гонитва за вітром.

¹⁸ Адже, де багато мудрості, там не менше і смутку, – хто примножує пізнання, той примножує і глибокі переживання.