Даниїл 4 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Навуходоносор бачить сон про дерево

¹ Я, Навуходоносор, був спокійний у моєму домі і щасливий у своєму палаці,

² але мені приснився сон, який мене налякав, а думки на моєму ложі та видіння, які я побачив, занепокоїли мене.

³ Тому я наказав привести до мене всіх вавилонських мудреців, аби вони пояснили мені значення сну.

⁴ Коли прийшли заклиначі, чаклуни, халдеї-астрологи й ворожбити, я розповів їм сон, але ніхто не міг пояснити його значення.

⁵ Нарешті ввійшов до мене Даниїл, на ім’я Валтасар, за ім’ям мого бога, але в якому Дух Святого Бога, – я розповів йому сон.

⁶ Валтасаре, начальнику ворожбитів, – сказав я, – про тебе я знаю, що в тобі Дух Святого Бога і жодна таємниця для тебе не є складною, – тож вислухай, що мені наснилося, і розтлумач його значення!

⁷ Так ось яке видіння я бачив на моєму ложі: Ось посеред землі стоїть дуже високе дерево.

⁸ Виросло це дерево і зміцніло, а його вершина сягала аж до небес, так що його було видно з усіх країв землі.

⁹ Розкішною була його крона, і рясними були на ньому плоди, якими живилися усі. В його тіні відпочивали польові звірі, а на його галузках гніздилися небесні птахи, – так що від нього годувалося все живе.

¹⁰ Далі я побачив у своєму видінні на моєму ложі, як аж ось зійшов з небес Святий Вартовий,

¹¹ і голосно заволав, говорячи: Зрубайте це дерево й повідрубуйте його галузки, – обтрусіть його листя і розкидайте його плоди! Нехай повтікають з-під нього звірі, а з його галуззя – птахи!

¹² Але його пень і його коріння залиште в землі серед зеленого поля закованими в залізних і мідних кайданах. Там він (пень) нехай зрошується небесною росою, а його їжею буде трава землі з польовими звірами.

¹³ Його людське серце переміниться, і буде дане йому серце звіряче, аж поки не мине над ним сім часів.

¹⁴ Це рішення Небесних Вартових, – вирок Святих для того, щоб пізнали всі, що живуть на землі: Над людським царством владарює Всевишній, і дає його кому захоче, – Він може над ним поставити найприниженішого серед людей…

¹⁵ Отакий сон приснився мені, цареві Навуходоносорові, а ти, Валтасаре, розтлумач його. Адже всі мудреці мого царства не змогли розтлумачити його, – а ти можеш, бо в тобі Дух Святого Бога.

Даниїл розповідає значення сну цареві

¹⁶ Тоді Даниїл, на ім’я Валтасар, якийсь час був приголомшений почутим, і його численні думки бентежили його. Цар, порушивши мовчання, сказав Валтасарові: Нехай тебе не бентежать ні сон, ні його значення. Відповідаючи, Валтасар сказав: Володарю мій, нехай би цей сон та твоїм ненависникам, – і твоїм ворогам – його значення.

¹⁷ Отже, ти бачив дерево, що виросло і стало великим та сильним, вершина якого сягала небес, – так що його було видно по всій землі, –

¹⁸ його розкішна крона і рясні плоди були їжею для всіх, у його тіні відпочивали польові звірі, а на його галузках гніздилися небесні птахи.

¹⁹ Це – ти, царю! Адже ти, й справді, став великим і потужним, а твоя велич піднялась і досягла небес, – а твоє владарювання – до країв землі.

²⁰ Ти, царю, бачив і Святого Вартового, Котрий зійшов з небес і сказав: Зрубайте дерево і знищіть його, але пень і коріння його залиште в землі серед зеленого поля, закованими в залізні та мідні кайдани, – й нехай він (пень) зрошується небесною росою, а його їжею буде лугова трава разом з польовими звірами, поки не мине сім часів…

²¹ І ось царю, тлумачення і вирок Всевишнього щодо мого володаря, царя, такий:

²² Тебе відлучать від людей, – ти будеш мешкати з польовими звірами і, як вола, тебе годуватимуть травою, а ночами зрошуватимешся небесною росою. Так триватиме з тобою сім років, аж доки не зрозумієш, що владарює над людським царством Всевишній, і дає його тому, кому захоче.

²³ Оскільки ж було наказано залишити пень з корінням дерева, то це означає, що твоє царство залишиться за тобою, поки не визнаєш небесної влади.

²⁴ Тому, царю, нехай тобі буде до вподоби моя порада: Спокутуй твої гріхи справедливістю й провини твої милосердям до бідних, – можливо таким чином продовжиться твій добробут.

Виконання сну Навоходоносора: він відлучений від людей і живе серед звірів

²⁵ Усе це сталося з царем Навуходоносором.

²⁶ Через дванадцять місяців, проходжуючись по царському палацу у Вавилоні,

²⁷ цар зі захопленням вигукнув: Хіба ж не величний цей Вавилон, який я побудував силою своєї влади, як царський Дім, на честь моєї величі?!‥

²⁸ Ще цар не закінчив говорити, як з неба пролунав голос: До тебе говорять, царю Навуходоносоре! Царство твоє відійшло від тебе!

²⁹ Тебе відлучать від людей, і ти житимеш з польовими звірами, – годуватимуть тебе травою, наче вола. Так триватиме з тобою сім років, аж доки не зрозумієш, що Всевишній владарює над людським царством, і дає його тому, кому хоче!

³⁰ Тієї ж години сповнилося сказане щодо Навуходоносора, Він був відлучений від людей, і їв траву, наче віл, а його тіло ночами зрошувалось небесною росою, – аж поки волосся не стало великим, як пір’я в орла, а його нігті, – як кігті у птахів…

Навуходоносор прославляє Бога

³¹ Коли ж минули ті дні, я, Навуходоносор, звів свої очі до небес! Мій розум повернувся до мене, і я поблагословив Всевишнього, – прославив і звеличив Того, Котрий живе вічно, а Його влада є постійною владою, як і Його царство – з роду в рід.

³² Всі мешканці землі, порівняно з Ним, – ніщо. Він чинить за Своєю волею, як з Небесними силами, так і з тими, що живуть на землі. Немає нікого, хто міг би стримати Його руку і спитати Його: Що Ти робиш?

³³ Коли мій розум повернувся до мене, то я повернувся до слави мого царства, – повернулись також моє достоїнство і мій зовнішній вигляд. Мене визнали мої радники і мої вельможі. Я знову очолив моє царство, і моя могутність зросла ще більше.

³⁴ І тепер я, Навуходоносор, віддаю хвалу, величаю і прославляю Небесного Царя, тому що всі Його вчинки праведні, а Його стежки справедливі, – Він має силу впокорювати всіх зарозумілих!