Числа 17 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

¹ І промовив Господь до Мойсея такі слова:

² Скажи Елеазарові, синові Аарона-священика, щоб він позбирав кадильниці зі згарища, а жар розкидав, бо освятилися

³ кадильниці цих грішників ціною їхніх душ. І викуйте з них тонкі пластинки для покриття жертовника, адже їх приносили перед Господнє лице, тому вони освятилися і стали ознакою для Ізраїльських нащадків.

⁴ Священик Елеазар взяв мідні кадильниці, які поприносили ті, хто згорів, і вони перекували їх на пластинки покриття для жертовника.

⁵ Вони є нагадуванням Ізраїльтянам, аби ніхто сторонній, котрий не є нащадком Аарона, не приступав для кадіння ладаном перед Господом, і щоб з ним не сталося так, як з Кореєм і його угрупованням, – як і сказав йому Господь через посередництво Мойсея.

Нові нарікання народу

⁶ А наступного дня вся громада Ізраїльських нащадків нарікала на Мойсея та Аарона, кажучи: Ви знищили Господній народ!

⁷ І, коли громада зібралася, висловлюючи незадоволення Мойсеєм та Аароном, то ті направились до Намету Свідчення, як його покрила хмара, і з’явилася Господня слава.

⁸ Мойсей та Аарон вийшли до переду Намету Свідчення.

⁹ І Господь заговорив до Мойсея, кажучи:

¹⁰ Відійдіть від цієї громади, і Я знищу їх в одну мить! Вони ж упали долілиць.

¹¹ Тоді Мойсей сказав Ааронові: Візьми кадильницю, поклади в неї вогню з жертовника і насип ладану, та поспішай в табір, і вчини за них покуту, адже спалахнув Господній гнів, і почалась поразка.

¹² Взяв Аарон кадильницю, як звелів йому Мойсей, і побіг у середину зібраних, де вже почалося ураження людей. Він насипав у кадильницю ладану й почав здійснювати покуту за народ,

¹³ стоячи між мертвими та живими. І пошесть припинилася.

¹⁴ Проте тих, котрі померли під час пошесті, було чотирнадцять тисяч сімсот, окрім тих, котрі померли через Корея.

¹⁵ Тож Аарон повернувся до Мойсея, до входу в Намет Свідчення, і ураження остаточно припинилось.

Посох Аарона розцвів на свідчення Божого вибору

¹⁶ І промовив Господь до Мойсея такі слова:

¹⁷ Звернись до Ізраїльських нащадків, і візьми в них по одному посоху з кожного роду по батьківській лінії, від усіх їхніх старійшин за їхніми родами по батьківській лінії – дванадцять посохів. Ім’я кожного з них напиши на його посоху.

¹⁸ Ім’я Аарона напишеш на посоху Левія, оскільки має бути лише один посох від голови роду по батьківській лінії.

¹⁹ І покладеш їх в Наметі Свідчення, перед Ковчегом Свідоцтва, де Я зустрічаюся з тобою.

²⁰ Станеться так, що посох чоловіка, якого Я обираю, розквітне. Таким чином Я зупиню нарікання Ізраїльтян, які постійно нарікають на вас.

²¹ Мойсей сказав про це Ізраїльтянам. Всі їхні старійшини віддали йому свої посохи, – по одному посоху від кожного старійшини покоління – згідно з їхніми родами по батьківській лінії, дванадцять посохів. Посох Аарона також був серед їхніх посохів.

²² Мойсей поклав усі посохи перед Господом у Наметі Свідчення.

²³ Коли ж наступного дня Мойсей увійшов у Намет Свідчення, виявилось, що розцвів посох Аарона з роду Левія! Він пустив пагінці, зацвів квітами й навіть уродив мигдалеві горіхи.

²⁴ Мойсей виніс усі посохи від Господньої присутності до всіх Ізраїльських нащадків; вони їх оглянули, і кожний узяв свій посох.

²⁵ Тоді сказав Господь до Мойсея: Поклади посох Аарона перед Ковчегом Свідчення на зберігання, як ознаку для бунтівних дітей, щоб припинилось їхнє нарікання на Мене, і вони не померли!

²⁶ Мойсей зробив так, – як заповів йому Господь, так він і зробив.

²⁷ Якось звернулись Ізраїльтяни до Мойсея і сказали: Ось ми гинемо, пропадаємо, ми всі помремо.

²⁸ Кожен, хто лише наблизиться до Господнього Намету, гине. Невже ми усі маємо померти?