Числа 14 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Бунт Ізраїльтян

¹ Вся громада збунтувалась і підняла крик. Народ голосив і плакав усю ту ніч.

² Усі Ізраїльські нащадки нарікали на Мойсея та Аарона. Уся громада дорікала їм: Краще б ми повмирали в єгипетському краю, або в цій пустелі! О, якби ми повмирали!

³ І навіщо нас Господь вводить у ту землю? Щоб там полягти від меча? Наші жінки й наші діти стануть здобиччю. Тому, хіба не краще нам повернутися в Єгипет?

⁴ І вони підмовляли один одного: Оберімо собі проводиря і повернімося в Єгипет!

⁵ Тоді Мойсей з Аароном упали на свої обличчя перед усією громадою Ізраїльтян.

⁶ А Ісус, син Навина, та Халев, син Єфунея, – з тих, котрі оглядали землю, – роздерли на собі одяг,

⁷ і звернулися до всієї громади Ізраїльських нащадків з такими словами: Край, який ми пройшли, щоб його оглянути, є дуже-дуже доброю землею.

⁸ Якщо вже Господь виявив до нас прихильність, то і введе нас у цю землю. Він дасть її нам – землю, що тече молоком і медом.

⁹ Але не ставайте бунтівниками проти Господа! Тож не бійтеся людей того краю, бо він для нас – пожива. Адже їхній захист відійшов від них, а з нами Господь! Не бійтеся їх!

¹⁰ Проте вся громада закричала: Побити їх камінням! У цю мить у Наметі Свідчення всім Ізраїльтянам об’явилася слава Господня.

¹¹ І Господь сказав Мойсеєві: Доки цей народ зневажатиме Мене? До яких пір не довірятимуть Мені, незважаючи на всі ознаки, які Я вчинив серед них?

¹² Уражу їх смертельною хворобою і позбавлю їх спадщини! А тебе учиню великим народом, численнішим ніж цей.

Мойсей благає за народ

¹³ Але Мойсей сказав Господу: Почують єгиптяни, з-поміж яких Ти Своєю силою вивів цей народ,

¹⁴ і скажуть тим, що живуть на цій землі і які також чули, що Ти є Господом для цього народу, оскільки Ти, Господи, з’являтимешся йому віч-на-віч. Твоя хмара стоїть над ними і Ти йдеш перед ними в хмарному стовпі вдень та в стовпі вогню вночі.

¹⁵ Якщо Ти вигубиш цей народ як одну людину, то народи, які чули вістку про Тебе, скажуть, розповідаючи:

¹⁶ Оскільки Господь не зміг увести цей народ у землю, яку з клятвою їм пообіцяв, то знищив їх у пустелі.

¹⁷ Тож тепер, нехай прославиться Твоя сила, Господи, про яку Ти сказав, говорячи:

¹⁸ Господь довготерпеливий і дуже милосердний; прощає беззаконня і переступ, хоча й жодним чином не залишає безкарним винного, віддаючи за беззаконня батьків дітям до третього й четвертого поколінь.

¹⁹ Тож, прости, будь ласка, гріх цьому народові згідно з великим Твоїм милосердям, як Ти прощав цьому народові від Єгипту й аж дотепер!

²⁰ І Господь сказав Мойсеєві: Я простив за твоїм словом.

²¹ Однак, присягаюсь Я Сам Собою, що Господньою славою сповниться вся земля!

²² Проте всі люди, які бачили Мою славу й Мої ознаки, які Я вчинив у Єгипті і в пустелі, та випробовували Мене ось уже в десятий раз, і не послухались Мого голосу,

²³ таки не побачать краю, який Я з клятвою пообіцяв їхнім батькам! Жоден з тих, хто зневажав Мене, не побачить його!

²⁴ Лише Халев, Мій раб, оскільки в нього був інший дух і він цілковито підкорився Мені, то Я введу його в край, в який він уже ходив, і його потомство успадкує його!

²⁵ Через те, що амалекітянець і ханаанець живуть у долині, завтра ви повертайте і йдіть до пустелі в напрямку Червоного моря.

Кара за нарікання та бунт

²⁶ І промовив Господь до Мойсея й Аарона, такі слова:

²⁷ Доки ця лиха громада виступатиме проти Мене? Їхні скарги на Мене, нарікання Ізраїльських нащадків, які вони висувають проти Мене, Я почув.

²⁸ Скажи їм: Ось слово Господнє: Присягаюсь Я Сам Собою! Що ви сказали до Мого слуху, Я так і зроблю вам.

²⁹ У цій пустелі поляжуть ваші тіла, в повній вашій кількості – всі що були пораховані від двадцяти років і вище, котрі нарікали на Мене.

³⁰ Ніхто з вас не ввійде до краю, про який Я простягнувши Свою руку, поклявся у тому, що вас поселю, крім Халева, сина Єфунея, та Ісуса, сина Навина.

³¹ Що ж до ваших дітей, про яких ви сказали, що вони стануть здобиччю ворогів, то Я їх уведу туди, і вони успадкують землю, якою ви знехтували.

³² А ваші тіла поляжуть у цій пустелі.

³³ Тож ваші діти будуть з вами мандрувати пустелею сорок років, спокутуючи вашу невірність, доки не перетворяться в порох ваші тіла в пустелі.

³⁴ За кількістю днів, упродовж яких ви оглядали землю, тобто сорок днів, рік за день будете нести покарання за вашу провину сорок років – рік за день. Таким чином ви зрозумієте Моє невдоволення.

³⁵ Я, Господь, так сказав і дійсно так учиню з усією цією нікчемною громадою, яка повстала проти Мене! Вони будуть знищені в цій пустелі, тут вони повмирають!

³⁶ Так само і ті чоловіки, яких послав Мойсей оглядати землю і які, повернувшись, розпускали погані чутки про землю, поводуючи цим нарікання на той край всієї громади.

³⁷ Отже, ті люди, які розпускали погані чутки про землю, померли від пошесті перед Господом.

³⁸ Лише Ісус, син Навина, і Халев, син Єфунея, залишилися живими з тих чоловіків, які ходили оглядати землю.

³⁹ Коли Мойсей переказав ці слова всім Ізраїльським нащадкам, люди дуже засмутились.

Безуспішна спроба захоплення Ханаану

⁴⁰ Вставши вранці, вони пішли на вершину гори й говорили: Ось ми готові піти на те місце, про яке сказав Господь, адже ми згрішили.

⁴¹ Але Мойсей сказав: Чому ви порушуєте веління Господа? Успіху в вас не буде!

⁴² Не йдіть, оскільки немає з вами Господа, і ви будете знищені вашими ворогами.

⁴³ Там перед вами амалекітянці і ханаанці. Ви поляжете від їхнього меча, тому що ви відвернулися від Господа і Господь не буде з вами.

⁴⁴ Але вони наполегливо вирішили піднятись на вершину узгір’я, хоча Ковчег Господнього Заповіту і Мойсей не вийшли з-посеред табору.

⁴⁵ Амалекітянці ж і ханаанці, що мешкали в горах, спустилися й розгромили їх, і, переслідуючи, нищили їх аж до Хорми.