Буття 9 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

¹ Бог поблагословив Ноя та його синів і сказав їм: Плодіться й розмножуйтеся та наповнюйте землю!

² Страх і тремтіння перед вами нехай буде у всіх звірів землі, у всіх небесних птахів і в усього, що рухається по землі, й в усіх морських риб. Вони передані у ваші руки.

³ І все, що живе і рухається, буде вам на поживу. Як і зелені рослини – віддав Я вам усе.

⁴ Лише м’яса з кров’ю його – з душею його – не будете їсти.

⁵ Бо й вашої крові – вашої душі – Я вимагатиму з руки кожної істоти. Тим більше вимагатиму її з руки людини, – з руки чоловіка, кожного брата його Я вимагатиму людської душі.

⁶ Хто проливатиме людську кров, то і його кров буде пролита людиною, бо за образом Божим створено людину.

⁷ Ви ж плодіться і множтеся, заповнюйте землю і розмножуйтеся на ній.

⁸ І промовив Бог до Ноя та до його синів з ним, кажучи:

⁹ Ось Я укладаю Мій Заповіт з вами та вашими нащадками після вас.

¹⁰ І з кожним живим створінням серед вас: з птахами, тваринами – з усіма, що вийшли з ковчега і живуть з вами на землі, – з кожною живою істотою землі.

¹¹ Я укладу Мій Заповіт з вами, і більше жодна істота не загине від вод потопу; не буде більше потопу, щоб знищити землю.

¹² Далі Бог сказав: Ось ознака Заповіту, який Я на вічні покоління укладаю між Мною і вами, та між усякою живою душею, яка з вами.

¹³ Я даю Мою райдугу в хмарі. Тож вона буде ознакою Заповіту між Мною і землею.

¹⁴ Тож коли наведу Я хмари на землю, то з’явиться веселка в хмарі.

¹⁵ І пригадаю Мій Заповіт, який існує між Мною і вами та кожною живою душею в усякому створінні. Води не стануть більше потопом, щоби нищити все творіння.

¹⁶ Отже, буде райдуга в хмарах, Я бачитиму її, щоби пам’ятати вічний Заповіт між Богом і кожною живою душею в усякому створінні, яке на землі.

¹⁷ Ще раз наголосив Бог Ноєві: Це ознака Заповіту, який Я уклав між Мною і кожною істотою, яка на землі.

Сини Ноя

¹⁸ Сини Ноя, які вийшли з ковчега: Сим, Хам і Яфет. Хам був батьком Ханаана.

¹⁹ Від цих трьох Ноєвих синів заселилася людьми вся земля.

²⁰ Ной почав обробляти землю і насадив виноградник.

²¹ Якось він випив вина, сп’янів, і лежав нагий посеред свого намету.

²² Побачив Хам, батько Ханаана, наготу свого батька і розповів двом своїм братам, що були надворі.

²³ Сим і Яфет, взявши плаща, накинули собі на плечі й, повернувшись спинами, підійшли та прикрили наготу свого батька. Їхні ж обличчя були відвернуті від нього, щоб не бачити наготи свого батька.

²⁴ Витверезився Ной від вина й довідався, що з ним учинив його молодший син.

²⁵ Він сказав: Проклятий будь Ханаан. Рабом із рабів він буде у своїх братів!

²⁶ Благословенний Господь, Бог Сима, – додав він, – нехай Ханаан буде йому рабом!

²⁷ Нехай поширить Бог Яфета і нехай він живе в помешканнях Симових, а Ханаан нехай буде їхнім рабом!

²⁸ Після потопу Ной прожив ще триста п’ятдесят років.

²⁹ А всього віку Ноя було дев’ятсот п’ятдесят років; і він помер.