Буття 7 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Потоп на землі

¹ І сказав Господь Ноєві: Увійди ти і вся твоя родина в ковчег, оскільки Я побачив, що ти праведний переді Мною в цьому роді.

² З усякої чистої худоби візьмеш з собою по сім самців та їхніх самиць, а з худоби нечистої – по парі: самця та його самицю.

³ Так само з птахів небесних – по сім самців і самиць, щоби зберегти при житті їхнє потомство для всієї землі.

⁴ Бо ще сім днів – і Я пошлю дощ на землю на сорок днів та сорок ночей, і знищу з поверхні землі кожну істоту, яку Я створив!

⁵ І зробив Ной усе так, як заповів йому Господь.

⁶ Ноєві було шістсот років, коли почався потоп на землі.

⁷ Таким чином, до початку потопу в ковчег увійшли: Ной, його сини, його дружина та дружини його синів.

⁸ Також із чистих тварин і з нечистих тварин, з птахів і з усіх плазунів, що на землі,

⁹ по двоє ввійшли у ковчег до Ноя, самець і самиця, як і наказав Бог Ноєві.

¹⁰ Через сім днів води потопу ринули на землю.

¹¹ На шестисотому році життя Ноя, другого місяця, сімнадцятого дня місяця, – цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, й повідчинялися отвори небесні.

¹² І сорок днів та сорок ночей невпинно падав на землю дощ.

¹³ Саме того дня ввійшов у ковчег Ной, Сим, Хам та Яфет, сини Ноя, його дружина, і з ними три дружини його синів, –

¹⁴ вони і всі звірі за їхнім родом, вся худоба за її родом, всякий плазун, що повзає по землі, за його родом, і всяке птаство за своїм родом – усе, що має крила,

¹⁵ увійшло у ковчег до Ноя по двоє з кожної істоти, в якій є дух життя.

¹⁶ Ті, що увійшли – з кожної істоти були самець і самиця, як заповів йому Бог. І закрив Господь за ним двері ковчега.

¹⁷ Був потоп на землі сорок днів; прибула вода підхопила ковчег, і він піднявся над землею.

¹⁸ Вода набирала сили, її надзвичайно побільшало на землі, і ковчег плавав по поверхні води.

¹⁹ Вода на землі продовжувала прибувати й покрила всі найвищі гори, що під небом.

²⁰ Вода піднялася над горами на п’ятнадцять ліктів.

²¹ І загинуло всяке створіння, що рухалося по землі: птахи, худоба, звірі та усі плазуни, що повзають по землі, і кожна людина.

²² Тож усе, що мало в ніздрях дихання життя, – усе, що було на суші, – загинуло.

²³ Знищена була всяка істота, що на поверхні землі, – від людини до тварини, плазуни і небесні птахи, – всі вони загинули. Залишився лише Ной і ті, хто був з ним у ковчезі.

²⁴ І залишалась вода на землі сто п’ятдесят днів.