Буття 49 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Настанови Якова своїм синам

¹ Тоді покликав Яків синів своїх, попросивши: Зберіться, аби я сказав вам, що станеться з вами в прийдешні дні.

² Зійдіться й уважно слухайте, сини Якова, прислухайтесь до вашого батька, Ізраїля.

³ Рувиме, ти – мій первенець, моя міць і початок моєї сили, – надзвичайно гордий та надмірно владний!

⁴ Ти стрімкий, наче вода, але не верховодитимеш! Адже ти увійшов на ложе свого батька; увійшовши на моє ложе, ти зганьбив мене.

⁵ Симеон і Левій – брати; їхні мечі – знаряддя жорстокості.

⁶ Моя душа не приєднається до їхньої змови, і до їхньої громади хай не прилучиться моя слава, тому що в своєму гніві вбили людину і в своїм свавіллі порізали сухожилля бику.

⁷ Проклятий їхній гнів, бо він безжалісний, а їхня лють жорстока; поділю їх у Якові й розпорошу їх в Ізраїлі.

⁸ Юдо, тебе вихвалятимуть твої брати; твоя рука на шиї твоїх ворогів. Тобі вклоняться сини твого батька.

⁹ Юда – молодий лев! Мій син повернувся з полювання, причаївся і заліг, наче лев. І як лева, хто його потурбує?

¹⁰ Не відійде скіпетр від Юди і з його покоління берло володаря, доки не прийде Той, Кому воно належить, і Йому коритимуться народи.

¹¹ Він прив’язує до виноградної лози Свого осла, а Своє осля – до добірної лози. Він випере Свій одяг у вині, а Свої шати – в крові виноградної лози.

¹² Його очі більш іскристі, ніж вино, а Його зуби біліші за молоко.

¹³ На березі моря, біля причалу кораблів оселиться Завулон, а його кордони – аж до Сидона.

¹⁴ Іссахар – сильний осел, що розлігся між двома кошарами;

¹⁵ він побачив добре місце для спочинку і хорошу землю, тому зігнув свої плечі під поклажею і став рабом тяжкої праці.

¹⁶ Дан судитиме свій народ, як одне з племен Ізраїлю.

¹⁷ Хай буде Дан змією при дорозі, гадюкою на стежці, яка жалить коня в п’яту, так що його вершник падає навзнаки.

¹⁸ На спасіння Твоє я сподіваюсь, Господи.

¹⁹ Ґад. Ватага розбійників нападе на нього, але він відбиватиметься від них, переслідуючи їх по п’ятах.

²⁰ Щодо Асира, то він багатий на хліб і постачатиме царські ласощі.

²¹ Нефталим – вільна лань; він промовляє гарні слова.

²² Йосиф – пагін плодового дерева, гілки якого підіймаються по муру.

²³ Великі прикрощі чинили йому, вороже ставилися до нього й пускали стріли вправні стрільці;

²⁴ та його лук був непохитним, як і пружні рамена його рук, завдяки руці Сильного Бога Якова, Пастиря та Скелі Ізраїля,

²⁵ завдяки Богові твого батька, Який допомагає тобі. Всемогутній благословить тебе небесним благословенням згори і благословенням підземної безодні, благословенням грудей і лона.

²⁶ Благословення твого батька вищі за віковічні і благословенні гори та їхні вічні вершини. Вони спочиватимуть на Йосифовій голові, – на голові обраного між його братами.

²⁷ Веніямін – хижий вовк: вранці він споживає упіймане, а ввечері ділить здобич.

²⁸ Оце і всі дванадцять племен Ізраїлю, а також те, що їм сказав їхній батько, благословляючи їх. Він кожного з них поблагословив притаманним йому окремим благословенням.

Смерть і поховання Якова

²⁹ Він дав їм Заповіт, промовляючи до них: Я приєднуюсь до свого народу. Поховайте мене з моїми батьками в печері, що на полі Ефрона-хеттейця, –

³⁰ в тій печері, що на полі Махпела, навпроти Мамре в ханаанській землі, на полі, яке купив Авраам у Ефрона-хеттейця для власної гробниці.

³¹ Там поховали Авраама і його дружину Сарру, там поховали Ісаака та його дружину Ревеку. Там я поховав Лію.

³² Те поле й печера, що на ньому, куплені в синів Хетових.

³³ Давши Заповіт своїм синам, Яків замовк, простягнув ноги на ліжку і помер. Він приєднався до свого народу.