Буття 35 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Повернення Якова до Бетелю

¹ Тоді Бог промовив до Якова: Встань і йди до місцевості Бетель; оселися там і побудуй жертовника Богові, Який з’явився тобі, коли ти втікав від свого брата Ісава.

² Тож сказав Яків своїм домашнім, усім що жили з ним: Викиньте чужих богів, які є у вас, очистіться і змініть ваш одяг.

³ А тепер вставайте й підемо до Бетеля. Там я споруджу жертовник Богові, Який мені відповів у день моєї скрути і був зі мною в дорозі, якою я йшов.

⁴ Тож віддали Якову всіх чужих богів, які були в них, а також сережки, що в їхніх вухах. І закопав усе це Яків під модриною, що біля Сихема.

⁵ Вони вирушили, а страх від Бога охопив навколишні міста, через що й не переслідували синів Якова.

⁶ Отже, Яків з усім народом, який був з ним, прибули до Луза, що в ханаанській землі, тобто в Бетель.

⁷ Яків збудував там жертовник і назвав місцевість Ел-Бетель, тому що, коли він утікав від свого брата, саме там йому з’явився Бог.

⁸ Там померла Девора, годувальниця Ревеки, і була похована нижче Бетеля, під дубом. Назвав його Яків Дубом Плачу.

⁹ Бог знову з’явився Якову, коли він повернувся в Падан-Арама, і поблагословив його.

¹⁰ І сказав йому Бог: Твоє ім’я – Яків, але не будуть тебе називати Яковом, бо надалі твоє ім’я буде Ізраїль. Тож дав йому ім’я Ізраїль.

¹¹ Після цього Бог сказав йому: Я – Бог Всемогутній! Зростай чисельністю і розмножуйся; цілі народи і громади народів походитимуть від тебе. Навіть царі вийдуть з твоїх нащадків.

¹² Адже землю, яку Я колись віддав Авраамові й Ісаакові, даю тобі. Так само Я дам цю землю і твоїм нащадкам після тебе.

¹³ З того місця, де з ним відбувалась ця розмова, Бог піднявся від Якова вгору.

¹⁴ Саме на тому місці, де Бог розмовляв з Яковом, він поставив кам’яний стовп і вилив на нього вино та олію, як жертву.

¹⁵ Ось чому назвав Яків місце, де Бог розмовляв з ним, Бетель.

Смерть та поховання Рахилі

¹⁶ Вони вирушили з Бетеля, і, коли ще залишалося пройти деяку відстань до Ефрати, почала народжувати Рахиль. Її роди були вельми тяжкі.

¹⁷ Під час цих тяжких родів повитуха сказала їй: Кріпися, бо й цей також у тебе син.

¹⁸ Так сталося, коли залишало її життя, оскільки вона вмирала, то дала йому ім’я: Беноні. Батько ж назвав його Веніяміном.

¹⁹ Отже, Рахиль померла. Її поховали по дорозі до Ефрати, тобто до Вифлеєму.

²⁰ І поставив Яків стовп на її могилі. Це надмогильний пам’ятник Рахилі, який існує до сьогодні.

²¹ Ізраїль вирушив далі й поставив свій намет за Міґдал-Едером.

²² Коли поселився Ізраїль у тій землі, увійшов Рувим до Білги, наложниці свого батька. І довідався про це Ізраїль. Було ж на той час у Якова вже дванадцять синів.

Дванадцять синів Якова

²³ Сини Лії: Рувим, первенець Якова, а також Симеон, Левій, Юда, Іссахар і Завулон.

²⁴ Сини Рахилі: Йосиф і Веніямін.

²⁵ Сини Рахилиної рабині Білги: Дан і Нефталим.

²⁶ Сини Ліїної невільниці Зілпи: Ґад і Асир. Це усі сини Якова, які народилися в нього в Падан-Арамі.

Смерть та поховання Якова

²⁷ Тож прийшов Яків до свого батька Ісаака, до Мамре, в Кір’ят-Арбу, тобто в Хеврон, де мешкали Авраам та Ісаак.

²⁸ Було ж віку Ісаака сто вісімдесят років.

²⁹ Він упокоївся, помер і приєднався до свого роду в похилому віці, в повноті днів. Поховали Ісаака його сини Ісав та Яків.