Буття 32 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Приготування до зустрічі з Ісавом

¹ Вставши раненько, Лаван поцілував своїх онуків та своїх дочок і поблагословив їх. Повернувшись, Лаван пішов у свою місцевість.

² Яків також вирушив у дорогу, і його зустріли Божі ангели.

³ Побачивши ангелів, Яків сказав: Це Боже військо. Тому й назвав те місце: Маханаїм.

⁴ Яків направив перед собою посланців до свого брата Ісава, в землю Сеір, до місцевості Едом,

⁵ звелівши їм казати: Перекажіть моєму володареві Ісавові: До тебе звертається твій слуга Яків: Проживав я у Лавана і затримався аж дотепер.

⁶ У мене є воли, осли, вівці, слуги і слугині; тож бажаю про це повідомити моєму володареві, щоб знайти милість у твоїх очах.

⁷ Повернувшись, посланці розповіли Якову: Ходили ми до твого брата Ісава. Він іде тобі назустріч, а з ним чотириста чоловік.

⁸ Вельми злякався Яків і стривожився. Тому поділив людей, які були з ним, а також волів, овець і верблюдів на два табори.

⁹ Якщо Ісав нападе на один табір, – говорив він, – і знищить його, то другий табір врятується.

¹⁰ Після цього Яків промовив: Боже мого батька Авраама і Боже мого батька Ісаака, Господи, Який сказав мені: Повернися у свій край, до своєї родини, а Я допомагатиму тобі!

¹¹ Я не заслуговую всієї Твоєї милості й усієї вірності, яку Ти виявив Своєму слузі. Адже з однією лише моєю палицею перейшов я цей Йордан, а тепер ось я виріс у два табори.

¹² Визволи мене, благаю, з руки мого брата, – з руки Ісава, бо я його боюся, щоби, прийшовши, він не вбив мене та матерів з дітьми.

¹³ Ти ж обіцяв: Неодмінно чинитиму тобі добре й намножу твоїх нащадків як морський пісок, якого неможливо перерахувати через велике їх число.

¹⁴ Так він провів там ту ніч. З того, що було під руками, він відділив у дар для свого брата Ісава:

¹⁵ двісті кіз, двадцять козлів, двісті овець, двадцять баранів,

¹⁶ тридцять дійних верблюдиць з їх верблюденятами, сорок корів, десять биків, двадцять ослиць і десять ослів.

¹⁷ Кожне стадо окремо він передав у руки своїх слуг і наказав їм: Ідіть попереду мене і зберігайте відстань між стадами.

¹⁸ Першому він звелів, кажучи: Якщо тебе зустріне мій брат Ісав і запитає: Чий ти, куди йдеш і чиє це стадо, що йде перед тобою?

¹⁹ То скажи: Твого слуги Якова; це подарунок, посланий моєму володарю Ісаву. Та ось і сам він іде за нами.

²⁰ Те саме сказав він другому, третьому і всім, які йшли за стадами, кажучи: Саме такі слова говоріть Ісаву, коли його зустрінете.

²¹ Щоразу додавайте: Ось і твій слуга Яків іде за нами. Адже він гадав: Умилостивлю його дарами, що йдуть переді мною, а потім і сам з’явлюсь перед ним, – можливо, прийме мене добре.

Боротьба Якова з Богом та отримання нового імені – Ізраїль

²² Отже, дари випереджували Якова. Сам же він у ту ніч залишався в таборі.

²³ Встав він тієї ночі, взяв обох своїх жінок, обох їхніх слугинь, а також своїх одинадцятеро дітей і переправив через брід Яббок.

²⁴ Він усіх їх перевів через потік, а за ними також перепровадив усе, що йому належало.

²⁵ Тож Яків залишився один; і боровся з ним якийсь Чоловік, аж поки не почало світати.

²⁶ Та, зрозумівши, що не здолає його, торкнувся до м’яза його стегна, і м’яз стегна Якова був ушкоджений, коли Він боровся з ним.

²⁷ І сказав йому: Відпусти Мене, бо настав світанок. Яків же відповів: Не відпущу Тебе, поки не поблагословиш мене.

²⁸ Запитав Він Якова: Яке твоє ім’я? Той відповів: Яків.

²⁹ Він же сказав: Твоє ім’я не буде більше Яків, а зватимешся Ізраїль, бо ти витримав змагання з Богом і є сильний між людьми.

³⁰ Тоді Яків попросив: Назви, будь ласка, Своє ім’я. У відповідь Той сказав: Чого ти питаєш про Моє ім’я? І з цими словами поблагословив його там.

³¹ І Яків назвав те місце Пенуел, говорячи: Я бачив Бога обличчям в обличчя, і моя душа залишилася живою.

³² Засяяло Якову сонце, коли він залишав Пенуел. Йдучи, він кульгав через біль у своєму стегні.

³³ Ось чому Ізраїльські сини й досі не їдять сухожилля м’яза стегна, бо Той, що боровся доторкнувся до м’яза стегна Якова, тобто до сухожилля.