Дії Апостолів 20 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

З Ефесу до Троади

¹ Коли колотнеча вгамувалася, Павло скликав учнів, потішив і поцілував їх та й вибрався йти до Македонії.

² Пройшовши ті краї й підбадьоривши тамтешніх багатьма виступами, він прибув до Греції

³ і прожив там три місяці. Оскільки юдеї вчинили змову проти нього, коли він хотів відплисти до Сирії, то він надумав повернутися через Македонію.

⁴ З ним пішов [аж до Азії] син Пірра Сопатер з Вереї, солуняни Аристарх і Секунд, дервієць Гай, Тимофій та азійці Тихик і Трохим.

⁵ Вони вирушили раніше й очікували нас у Троаді,

Павло в Троаді

⁶ а ми відпливли після днів Опрісноків із Филип і прибули до них через п’ять днів у Троаду, де прожили сім днів.

Оздоровлення Євтиха

⁷ Першого ж дня тижня, коли ми зібралися для ламання хліба, Павло промовляв до них і, бажаючи відбути наступного дня, затягнув слово до півночі.

⁸ У горниці, де ми зібралися, було багато світильників.

⁹ А один юнак на ім’я Євтих сидів на підвіконні. Оскільки Павло довго промовляв, Його здолав глибокий сон. Зморений сном, він упав додолу з третього поверху; його підняли мертвим.

¹⁰ Зійшовши, Павло припав до нього, обняв і сказав: Не тривожтеся, бо його душа в ньому!

¹¹ Повернувшись, він переломив хліб і спожив, і довго промовляв, аж до світанку, а після того відбув.

¹² А юнака привели живим, і безмірно зраділи.

Продовження подорожі

¹³ Ми ж, прийшовши до корабля, відпливли до Асона, маючи намір звідти взяти Павла, – він так нам наказав, тому що сам бажав іти пішки.

¹⁴ Коли ж він приєднався до нас у Асоні, ми взяли його та й прибули до Мітилени;

¹⁵ наступного дня ми відпливли звідти і причалили напроти Хіоса. А через день відпливли до Самоса [і, перебувши в Трогилії], наступного дня прибули до Мілета,

¹⁶ оскільки Павло надумав обминути Ефес, щоб не затриматися в Азії, бо він поспішав, аби при можливості бути в Єрусалимі на день П’ятдесятниці.

Настанова ефеським пресвітерам

¹⁷ А з Мілета, пославши в Ефес, він закликав пресвітерів Церкви.

¹⁸ Коли вони прибули до нього, він промовив до них: Ви знаєте, що з першого дня, відколи прийшов до Азії, я перебував з вами весь час,

¹⁹ служачи Господу з усією покірливістю, зі слізьми та випробуваннями, яких зазнав через змови юдеїв;

²⁰ я не ухилявся ні від чого, що вам корисне, аби говорити вам і навчати вас прилюдно і по домах,

²¹ засвідчуючи юдеям і грекам покаяння перед Богом і віру в Господа нашого Ісуса.

²² І ось тепер я, зв’язаний Духом, іду в Єрусалим, не знаючи, що там мене спіткає,

²³ проте Святий Дух у кожному місці свідчить мені, кажучи, що мене очікують кайдани та муки.

²⁴ Але Я [ні про що не турбуюся] і не дорожу [своєю] душею, лише б [з радістю] закінчити свою дорогу та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса: засвідчити Радісну Звістку Божої благодаті!

²⁵ І ось тепер я знаю, що більше не побачите мого обличчя всі ви, між якими я ходив, проповідуючи [Боже] Царство.

²⁶ Тому свідчу вам сьогодні, що я чистий від крові всіх!

²⁷ Адже я не ухилявся від того, щоб об’явити вам усю Божу волю.

²⁸ Пильнуйте себе та всю отару, в якій вас Дух Святий поставив єпископами, щоби пасти Церкву [Господа і] Бога, яку Він придбав Своєю кров’ю.

²⁹ [Бо] я знаю, що після мого відходу прийдуть до вас хижі вовки, які не будуть щадити отари.

³⁰ І з‑поміж вас самих постануть мужі, які будуть говорити перекручене, аби потягти учнів слідом за собою.

³¹ Тому пильнуйте, пам’ятаючи, що я зі слізьми три роки, день і ніч, не переставав навчати кожного з вас.

³² І тепер доручаю вас Богові та Слову Його благодаті, яке може збудувати й дати спадщину між усіма освяченими.

³³ Срібла, золота чи одягу я не жадав ні від кого.

³⁴ Самі знаєте, що моїм потребам і тим, хто був зі мною, послужили ось ці руки.

³⁵ Я вам увесь час показував, що так працюючи, треба захищати немічних і згадувати слова Господа Ісуса, Який Сам сказав: Блаженніше давати, ніж брати!

³⁶ Промовивши це, він опустився на коліна та помолився з ними всіма.

³⁷ Великий же був плач усіх! Припадаючи Павлові до шиї, вони цілували його,

³⁸ сумуючи найбільше через слова, які сказав, що більше не побачать його обличчя. І вони провели його до корабля.