2 Царів 19 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Пророцтво Ісаї про долю ассирійського царя

¹ Вислухавши все, цар Єзекія розідрав також і свої шати й, одягнувшись у веретище, пішов до Господнього Храму.

² Урядника ж над палацом Еліякима та писаря Шевну, разом зі старійшинами зі священиків, – усіх, одягнутих у веретище, – він послав до пророка Ісаї, сина Амоса.

³ Прибувши, вони передали йому слова Єзекії: Цей день став днем смутку, ганьби та зневаги, оскільки надійшов час народжувати, але немає сили народити.

⁴ Може, Господь, твій Бог, зверне увагу на всі слова головного радника, якого послав його володар, ассирійський цар, щоб ганьбити живого Бога, та покарає за слова, які чув Господь, твій Бог! А ти помолись за тих, котрі ще залишились живими!

⁵ Коли слуги царя Єзекії прийшли до Ісаї,

⁶ він їм сказав: Передайте вашому володареві те, що сказав Господь: Не бійся слів, які ти почув, і якими Мене ганьбили слуги ассирійського царя!

⁷ Ось Я зішлю на нього такого духа, що, почувши звістку, він повернеться у свою країну, й поляже від меча у власному краю!‥

⁸ Коли головний радник повернувся, то застав ассирійського царя, що вже воював проти Лівни, і зрозумів, що він залишив Лахіш.

Погрози Сеннахеріва

⁹ Царя повідомили про ефіопського царя Тіргаку таке: Він виступив воювати з тобою! Незважаючи на почуте, він знову направив послів до Єзекії з таким посланням:

¹⁰ Передайте Юдейському цареві Єзекії мої слова: Нехай не обманює тебе твій Бог на Якого ти покладаєшся, мовляв: Єрусалим не буде виданий у руки ассирійського царя!

¹¹ Ти, напевно, чув, що зробили ассирійські царі з усіма країнами, яких знищили?! Невже врятуєшся ти?

¹² Хіба вберегли боги ті народи, яких знищили мої предки, а саме: Ґозана, Харана, Рецефа, або нащадків Едена, котрі мешкали в Телассарі?

¹³ Де цар Хамату та цар Арфаду, а також царі міст Сефарваїму, Гени та Івви?‥

Молитва Єзекії

¹⁴ Взявши листа з рук послів, Єзекія прочитав його й пішов з ним до Господнього Храму. Там Єзекія розгорнув сувій перед Господом.

¹⁵ Отже, Єзекія молився перед Господом, говорячи: Господи, Боже Ізраїлю, Який сидиш над херувимами! Ти єдиний є Богом усіх царств світу, адже Ти створив небо і землю!

¹⁶ Нахили, Господи, Своє вухо й вислухай! Відкрий, Господи, Свої очі й подивись! Почуй слова Сеннахеріва, який через послів зневажав живого Бога!

¹⁷ Бо й, насправді, Господи, ассирійські царі вигубили ті народи та їхні землі,

¹⁸ й покидали їхніх божків у вогонь; але ж вони не були богами, а просто творивом людських рук – дерево та камінь, – тому й знищили їх!

¹⁹ Тепер же, Господи, Боже наш, визволь нас з його рук, аби усі царства землі дізнались, що Ти єдиний є Господом Богом!‥

Божа відповідь стосовно погроз Сеннахеріва

²⁰ У той час Ісая, син Амоса, послав, аби сказали Єзекії те, що відповів Господь, Бог Ізраїлю: Я почув усе те, про що ти молився до Мене відносно Сеннахеріва, царя Ассирії.

²¹ Тепер послухай слова, які щодо нього каже Господь: Зневажає тебе, ассирійський царю, й глузує над тобою діва, дочка Сіону; похитає вслід тобі головою дочка Єрусалима!

²² Кого ти ганьбив і ображав? На кого ти підвищував голос і, в зарозумілості піднімав догори свої очі? – Проти Святого Ізраїлевого!

²³ Адже, через своїх послів ти ганьбив Владику, вихваляючись: Безліччю моїх колісниць я підкорив високі гори, досяг узгір’я Лівану, зрубав найвищі його кедри та його добірні кипариси; я піднявся аж на саму вершину, до його саду-лісу.

²⁴ Я викопував джерела і пив з них воду, осушував стопами моїх ніг усі ріки Єгипту.

²⁵ Хіба ти не чув, що віддавна усе це Я створив? Від прадавніх часів замислив те, що тепер здійснене. Тому ти й спустошуєш укріплені міста, перетворюючи їх на купи румовищ.

²⁶ Їхні мешканці безсилі в своїй розгубленості, збентежені й уподібнились до зеленої трави; як трава на дахах, і як спалене сонцем збіжжя, що жовкне раніше, ніж дозріє.

²⁷ Але Я знаю, коли ти сідаєш, коли виходиш і входиш; знаю і твою шалену лють на Мене.

²⁸ Оскільки ти оскаженів на Мене, і твоє зухвальство дійшло до Мого слуху, то Я вправлю Моє кільце у твої ніздрі, та Мою уздечку у твій рот, і поверну тебе назад дорогою, якою ти прийшов…

²⁹ Для тебе ж, Єзекіє, буде така ознака: Ти їстимеш цього року те, що саме посіялось, а наступного року – те, що саме виросло; а вже на третій рік будете сіяти та збирати врожай, насаджувати виноградники та споживати їхні плоди!

³⁰ А врятоване з Юдиного роду, що залишиться, глибоко пустить коріння і принесе для Неба плоди.

³¹ Адже з Єрусалима вийде залишок, і з гори Сіон – спасіння! Ревністю Господа Саваота це буде зроблене.

³² Стосовно ж ассирійського царя, то так говорить Господь: Він не вступить у це місто, і не пустить сюди стрілу; він не стане проти нього зі щитом, і не насипле навколо нього валу!

³³ Дорогою, якою прийшов, – нею він і повернеться, а у це місто не вступить! – так сказав Господь!

³⁴ Я захищу це місто, збережу його заради Себе та задля Мого слуги Давида!‥

Господній ангел знищує ассирійців

³⁵ Так сталося, що тієї ночі вийшов Господній ангел і знищив у таборі ассирійців сто вісімдесят п’ять тисяч воїнів. Вранці наступного дня лише декотрі піднялись й побачили – усі тіла лежать мертвими.

³⁶ Тож Сеннахерів, цар Ассирії, знявши залишки табору, піднявся й повернувся у свій край і осів у Ніневії.

³⁷ Але так сталось, що коли він поклонявся в капищі свого бога Нісроха, то його сини, Адраммелех і Сарецер, убили його мечем, після чого втекли в Араратський край. Замість нього зійшов на царський престол його син Есархаддон.