2 Самуїла 18 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Прибічники Давида перемагають бунтівне Ізраїльське військо

¹ Давид оглянув військо, що було з ним, і призначив над ними тисячників і сотників.

² Третину війська Давид віддав під командування Йоава, другу третину – під командування Авішая, Церуїного сина, брата Йоава, й третю частину – під командування ґіттійця Іттая. Звертаючись до війська, цар сказав: Я, безумовно, також піду з вами!

³ Але озброєний народ сказав: Ти не повинен йти! Адже навіть як би ми були змушені втікати, ніхто не зверне на це уваги; і хоч би половина з нас полягла, ніхто не візьме того близько до серця, але тепер ти один вартий десяти тисяч нас! Тому найкраще, щоб ти допомагав нам з міста.

⁴ Тоді цар їм відповів: Що ви вважаєте за краще, те я зроблю. Отже, цар став при брамі, а все військо проходило сотнями й тисячами.

⁵ Цар віддав такий наказ Йоаву, Авішаю та Іттаю, говорячи: заради мене, збережіть мого юнака Авесалома! Весь народ також чув наказ царя воєначальникам війська щодо Авесалома.

⁶ Коли ж військо вирушило на поле бою, назустріч Ізраїлю, запекла битва розгорілась в Єфремовому лісі.

⁷ Там бунтівне Ізраїльське військо було повністю розгромлене прибічниками Давида. Того дня відбулось велике побоїще, – полягло двадцять тисяч чоловік.

⁸ Звідти битва поширилась на всю ту околицю, проте ліс у той день знищив більше озброєного народу, ніж полягло від меча.

Загибель Авесалома

⁹ Так сталося, що Авесалом натрапив на воїнів Давида випадково. Авесалом їхав верхи на мулі, й коли мул вбіг під густе галуззя великого дуба, то волосся голови Авесалома зачепилося за гілляку дуба. Мул вирвався з-під нього, тоді як він повис між небом і землею.

¹⁰ Один з воїнів це побачив і повідомив Йоаву, говорячи: Я бачив Авесалома, який висить на дубі!

¹¹ А Йоав сказав чоловікові, який йому про це повідомив: Якщо ти це бачив, то чому ти його там на місці не прикінчив? Я дав би тобі за це десять срібняків і один пояс!

¹² Але той чоловік сказав Йоаву: Навіть якби ти відважив мені в руки тисячу срібняків, то і тоді я не підняв би своєї руки на царського сина, оскільки я чув власними вухами, як цар наказував тобі, Авішаю та Іттаю, говорячи: Вважайте, збережіть мого юнака Авесалома!

¹³ Тому якби я припустився такого злочину, – то оскільки жодна справа не залишається таємною для царя, – ти сам був би проти мене.

¹⁴ У відповідь Йоав сказав: Нема що з тобою гаяти час! Тож він узяв у свої руки три стріли, й ввігнав їх у серце Авесалома, коли той висів ще живим поміж гіллям дуба.

¹⁵ Йоава оточили десять воїнів, його зброєносців, накинулись на Авесалома й прикінчили його.

¹⁶ Після цього Йоав засурмив у сурму (ріг), і військо повернулось з погоні за Ізраїлем, таким чином Йоав стримав воїнів від подальшого переслідування.

¹⁷ Потім вони взяли тіло Авесалома, й кинули його в глибоку яму у лісі, та накидали на нього дуже велику купу каміння. Що ж до його прибічників, Ізраїльтян, то вони розбіглись, – кожен до своєї домівки.

¹⁸ Авесалом ще за свого життя вирішив поставити собі пам’ятний стовп, який стоїть у Царській долині, оскільки вважав: У мене немає сина, який зберіг би пам’ять мого імені. Тому він назвав той стовп своїм іменем. Він називається Каменем Авесалома й до сьогодні.

Звістка про загибель Авесалома

¹⁹ Ахімаас, син Садока, сказав: Дозвольте, я побіжу і повідомлю цареві, який справжній вирок виніс Господь щодо його ворогів!

²⁰ Але Йоав сказав йому: Ти сьогодні не будеш людиною доброї вістки! Іншого дня, а не сьогодні ти занесеш добру вістку, адже мертвий царський син!

²¹ Тож Йоав наказав одному кушійцю: Іди, та розкажи цареві все, що ти бачив! Отже, кушієць поклонився Йоаву, й побіг.

²² Але Ахімаас, син Садока, наполягав на своєму й сказав Йоаву: Що би не сталось, дозволь мені бігти за кушійцем! Але Йоав відповів: Навіщо тобі бігти, мій сину, адже доброї вістки немає.

²³ Як вже буде, – далі наполягав той, – але я все ж побіжу! І Йоав йому відповів: Тоді біжи! Тож Ахімаас побіг дорогою рівнини й випередив кушійця.

²⁴ Давид у той час сидів між двома брамами, внутрішньою та зовнішньою. Вартовий же ходив по даху брами і по стіні. Підвівши свої очі, він побачив якогось одинокого чоловіка, який швидко рухався.

²⁵ Тож вартовий загукав, повідомляючи про це цареві. Якщо він один, – сказав цар, – то він несе добру вістку! Але, поки той наближався,

²⁶ вартовий побачив іншого чоловіка, який також біг, тому вартовий знову заволав у бік брами, сказавши: Ось біжить ще один чоловік, зовсім один! Цар відповів: Цей також добрий вісник!

²⁷ Тоді вартовий додав: Як мені здається, першим біжить Ахімаас, син Садока. Цар же сказав: Це – чудова людина, й приходить переважно з доброю звісткою.

²⁸ Ахімаас голосно вигукнув до царя: Мир! І, впавши долілиць перед царем, він сказав: Благословенний Господь, твій Бог, Який видав мужів, котрі підняли свою руку на мого володаря, царя!

²⁹ Тоді цар запитав: Чи все гаразд з юнаком Авесаломом? Ахімаас відповів: Я тільки бачив якесь велике збентеження, коли царський слуга Йоав посилав твого слугу, але я не знаю, що там сталось…

³⁰ Тоді цар сказав: Відійди й стань отут! І коли він відійшов, і став збоку,

³¹ увійшов кушієць. Кушієць сказав: Нехай мій володар, цар почує добру вістку про те, що сьогодні Господь виявив справедливість стосовно всіх, котрі повстали проти тебе!

³² І запитав цар кушійця: Чи все гаразд з юнаком Авесаломом? А кушієць відповів: Нехай те, що сталось з тим юнаком, станеться з усіма ворогами мого володаря, царя, та з усіма, котрі вороже повстали проти тебе!