1 Царів 19 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Ілля тікає до пустелі

¹ Ахав розповів Єзавелі все, що Ілля вчинив, а також, як він знищив усіх пророків Ваала.

² Після того Єзавель направила до Іллі гінця з такими словами: Нехай те чи інше вчинять зі мною боги та ще додадуть, якщо завтра, до цього часу я не покінчу з твоїм життям так само, як ти зробив із життям кожного з них!

³ Ілля злякався, встав і вирушив у дорогу, рятуючи своє життя, й прибув до Вірсавії, що в Юдеї. Залишивши там свого слугу,

⁴ подався в пустелю. Подолавши відстань шляху одного дня ходьби, він зупинився, сів під кущем ялівцю, і просив собі смерті, говорячи: Вже досить, Господи! Візьми моє життя, адже я не кращий за своїх батьків!

⁵ Після цього він ліг, і заснув під кущем ялівцю. Але доторкнувся до нього ангел, і сказав йому: Встань, і попоїж!

⁶ Він оглянувся, і побачив біля голови коржик, спечений на розжареному камені, й глечик з водою. Тож він наївся, напився води, й знову ліг спати.

⁷ Але Господній ангел прийшов удруге, доторкнувся до нього і сказав: Встань, і ще підкріпись, адже перед тобою далека дорога!

⁸ Він знову встав, попоїв, напився і, підкріпившись тією їжею, йшов сорок днів і сорок ночей, аж до Божої гори Хорив.

Господь з’являється Іллі на горі Хорив

⁹ Там він увійшов у печеру і замешкав у ній. І от дійшло до нього Господнє слово з таким запитанням: Чому ти тут, Ілле?

¹⁰ А він відповів: Я дуже страждаю через зневагу до Господа Саваота, адже Ізраїльтяни відкинули Твій Заповіт, зруйнували Твої жертовники, а Твоїх пророків знищили мечем, – залишився я один, але й мене шукають, щоб відібрати життя.

¹¹ А той сказав: Вийди й стань перед Господом на горі. Там проходитиме Господь. Спочатку перед Господом пронесеться потужний вітер, – настільки сильний, що руйнуватиме гори й трощитиме скелі, але не у вітрі Господь. А після вітру буде землетрус, проте й не в землетрусі ГОСПОДЬ…

¹² Після землетрусу з’явився вогонь, але й у вогні не було Господа. А після вогню подув легенький лагідний вітерець…

¹³ Так сталося, що коли Ілля його відчув, то закрив своє обличчя власним плащем, вийшов і став біля входу до печери. От тоді знову долинув до нього Голос, що запитав: Чому ти тут, Ілле?

¹⁴ А він відповів: Я справді палаю ревністю через зневагу до Господа Саваота, адже нащадки Ізраїля відкинули Твій Заповіт, зруйнували Твої жертовники, а Твоїх пророків знищили мечем, – залишився я один, але й на моє життя чигають, щоб його відібрати.

¹⁵ Але Господь сказав йому: Іди, повертайся своєю дорогою через пустелю до Дамаска, а коли туди прийдеш, то помажеш Хазаїла царем над Сирією.

¹⁶ А Єгу, сина Німші, помажеш царем над Ізраїлем. Потім помажеш Єлисея, Шафатового сина з Авел-Мехоли, пророком замість себе!

¹⁷ Буде так: того, хто врятується від меча Хазаїла, вб’є Єгу, а хто втече від меча Єгу, того знищить Єлисей.

¹⁸ Що ж до Ізраїлю, то Я залишу там сім тисяч тих, котрі не схилили своїх колін перед Ваалом, і уста яких його не цілували.

Покликання Єлисея на пророче служіння

¹⁹ Отже, вирушивши звідти, він знайшов Єлисея, Шафатового сина, який орав дванадцятьма парами волів. Дванадцять упряжок йшли попереду нього, і він, особисто, був за дванадцятою. Тож Ілля підійшов до нього, та накинув на нього свій плащ.

²⁰ Єлисей, негайно залишивши волів, побіг за Іллею і сказав: Дозволь мені лише попрощатись з моїм батьком та моєю матір’ю, а тоді вже піду за тобою! А той відповів йому: Йди, але повертайся, бо що залежало від мене, те я для тебе вчинив.

²¹ Повернувшись до нього, Єлисей взяв пару волів й приніс їх у жертву, а з ярма й упряжі тих волів розвів вогонь, приготував м’ясо, й роздав людям, які його з’їли. Після цього він устав й пішов за Іллею, та прислуговував йому.