1 Хронік 16 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Божий Ковчег встановлено у Наметі Свідчення

¹ Коли принесли Божий Ковчег і встановили його посеред Намету, який для нього спорудив Давид, то принесли жертви всепалення та мирні жертви перед Богом.

² А як Давид закінчив приносити жертви всепалення та мирні жертви, то він поблагословив народ Господнім Ім’ям.

³ Після цього роздав усім Ізраїльтянам, – чоловікам і жінкам, – кожному по одному буханцеві хліба, по шматку печеного м’яса та по коржику з родзинками.

⁴ Тоді ж він настановив деяких левітів звершувати служіння перед Господнім Ковчегом, які би прикликали, дякували та прославляли Господа, Бога Ізраїлю.

⁵ А ось їхні імена: Асаф був провідником, другим після нього йшов Захарія, а далі: Єіїл, Шемірамот, Єхіїл, Маттатій, Еліяв, Беная, Оведедом і Єіїл, що грали на інструментах, таких як цитри й арфи, тоді як Асаф голосно грав на цимбалах.

⁶ Священики Беная і Яхазіел повинні були постійно сурмити на трубах перед Ковчегом Божого Заповіту.

Хвалебна пісня Давида

⁷ Того самого дня, Давид уперше доручив Асафові та його співбратам, щоб вони прославляли Господа у такій хвалебній пісні:

⁸ Прославляйте Господа, прикликайте Його Ім’я, сповіщайте між народами про Його вчинки!

⁹ Співайте Йому, грайте Йому, розповідайте про всі Його дивовижні діяння.

¹⁰ Хваліться Його святим Іменем; нехай веселяться серця тих, котрі шукають Господа!

¹¹ Шукайте Господа і Його силу, завжди шукайте Його присутності!

¹² Згадуйте про Його дивовижні діла, які Він учинив, Його ознаки та присуди Його уст.

¹³ Нащадки Ізраїля – Його слуги, діти Якова – Його обранці!

¹⁴ Він – Господь, наш Бог, і для всієї землі Його закони!

¹⁵ Він вічно пам’ятає про Свій Заповіт, – слово, яке Він заповідав на тисячі родів, –

¹⁶ Заповіт, який уклав з Авраамом та про Свою клятву, яку дав Ісаакові.

¹⁷ Він підтвердив його для Якова як Закон, – як вічний Заповіт для Ізраїлю,

¹⁸ кажучи: Тобі дам ханаанський край, як визначену для вас спадщину.

¹⁹ Тоді вони були невеличкою купкою людей, – приходцями вони були в тому краю.

²⁰ Вони мандрували від народу до народу, від одного царства – до іншого народу.

²¹ Він не дозволив жодній людині їх скривдити і за них картав навіть царів, говорячи:

²² Не доторкайтеся до Моїх помазаників і не робіть зла Моїм пророкам!

²³ Співай Господеві, вся земле! Щодня сповіщайте про Його спасіння!

²⁴ Розповідайте між народами про Його славу, – серед усіх племен, про Його дивовижні діла.

²⁵ Тому що Господь величний і гідний найвищої пошани. Він грізний понад усі боги.

²⁶ Адже всі боги народів – це ідоли, а Господь створив небеса.

²⁷ Перед Ним – слава і величність, а в Його Святині – сила і радість.

²⁸ Племена народів, визнайте Господа! Визнайте за Господом славу та могутність!

²⁹ Визнайте за Господом славу Його Імені, принесіть дари й приходьте до Нього, та поклоніться Господу в славі Його величі!

³⁰ Нехай затремтить перед Ним уся земля! Тому що Всесвіт стоїть твердо й не захитається.

³¹ Нехай веселяться небеса, і радіє земля! Нехай скажуть між народами: Господь царює!

³² Нехай вирує море і все, що його наповнює! Нехай радіє поле і все, що на ньому!

³³ Нехай веселяться перед Господом усі лісові дерева, бо Він гряде судити землю!

³⁴ Прославляйте Господа, адже Він добрий, і Його милосердя вічне!

³⁵ Та промовляйте: Спаси нас, Боже нашого спасіння, і збери нас! Визволи нас з-поміж народів, щоб ми могли оспівувати Твоє святе Ім’я, і пишатися, що можемо славити Тебе.

³⁶ Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, від віку й до віку! І весь народ нехай скаже: Амінь! Хвала Господу!

Постійне священицьке та левітське служіння перед Ковчегом

³⁷ Отже, Давид залишив там перед Ковчегом Господнього Заповіту Асафа з його братами, щоб вони постійно звершували служіння перед Ковчегом відповідно до щоденних вимог.

³⁸ А також Оведедома з його співбратами, в кількості шістдесят вісім осіб; Оведедома, сина Єдутуна та Хоса призначив придверними.

³⁹ Священику Садоку і його співбратам-священикам, що були перед Господнім Наметом ще на пагорбі в Ґівеоні, Давид доручив,

⁴⁰ аби приносили Господу жертви всепалень на жертовнику всепалень постійно, – вранці та ввечері, згідно з усім, що записано в Господньому Законі, який Він дав Ізраїлю.

⁴¹ При них були Геман і Єдутун, а також інші з обраних й названих поіменно, щоб прославляли Господа, бо Його милосердя вічне.

⁴² У них, тобто в Гемана та Єдутуна, були труби і цимбали для тих, що грали, а також інструменти для вторування пісень на Божу славу. А Єдутунові сини були вартовими при дверях.

⁴³ Після цього весь народ розійшовся, – кожен до свого дому. Повернувся і Давид, аби поблагословити свою родину.