1 Ездри 9 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Змішання Ізраїльтян із чужоземними народами

¹ Коли все це закінчилось, до мене підійшли керівники Ізраїльтян і сказали: Ізраїльський народ, як і священики з левітами, не відокремились від чужоземних народів з їхніми гидотами, – від ханаанців, хеттейців, періззейців, євусейців, аммонійців, моавійців, єгиптян і аморейців.

² Адже вони брали їхніх дочок собі та своїм синам за дружин, так що святе насіння змішалось з народами тих країв, і в цьому віроломстві начальники й провідники виявились першими.

³ Коли я про це почув, то роздер на собі одяг, і навіть свій плащ, рвав волосся на своїй голові та зі своєї бороди й сидів сумний та розгублений.

⁴ Навколо мене зібрались усі, котрі мали страх перед словом Бога Ізраїлю, з причини відступництва переселенців, а я сидів сумуючи, аж до вечірнього жертвоприношення.

Молитва Ездри

⁵ Але в час вечірньої жертви я ніби прокинувся, й, отямившись, у розірваній одежі й плащі я опустився на свої коліна; простягнувши свої руки до Господа, мого Бога,

⁶ сказав: Боже мій, від сорому та ганьби я не можу підняти до Тебе, Боже мій, своє обличчя, адже наші численні беззаконня піднялись вище нашої голови, і наші провини досягли небес!

⁷ З часу наших прабатьків ми перебуваємо у великій провині аж по цей день. Через наші беззаконня ми, разом з нашими царями та нашими священиками, були віддані в руки чужоземних царів: під меч, у полон, на пограбування і на ганьбу аж по сьогодні.

⁸ Тепер на короткий час до нас виявлено милосердя від Господа, нашого Бога, Котрий зберіг серед нас залишок і дав нам можливість закріпитись на Його святому місці. Наш Бог просвітив наші очі, й дав нам можливість трохи ожити навіть у нашій неволі.

⁹ І хоч ми були рабами, але і в тій недолі Господь, наш Бог, не залишав нас! Він викликав до нас прихильність перських царів, даючи нам можливість ожити, щоб ми могли відбудувати Храм нашого Бога, піднявши його з руїн, і забезпечити нас захистом у Юдеї та в Єрусалимі.

¹⁰ Але, що нам сказати тепер, Боже наш? Адже ми знову порушили Твої Заповіді,

¹¹ які Ти нам заповів через Своїх слуг, пророків, наголошуючи: Край, у який ви йдете, щоб його успадкувати, є забрудненим краєм, опоганеним моральними гидотами тих народів, якими вони його наповнили від краю й до краю.

¹² Тому у жодному разі не видавайте ваших дочок за їхніх синів, як і їхніх дочок не беріть за дружин вашим синам! Не турбуйтесь про їхній спокій та їхній добробут повіки, аби ви набули сили й користувались благами землі, яку повіки будете передавати у спадщину вашим нащадкам.

¹³ Але після всього того, що нас спіткало через наші злочини та нашу велику провину, – адже Ти, наш Боже, зберіг нас від заслуженого покарання за наше беззаконня, і Ти врятував наш залишок, –

¹⁴ невже ми знову почнемо порушувати Твої Заповіді, споріднюючись з народами, які творять усі ті гидоти? Невже Ти прогніваєшся на нас настільки, що цілковито нас знищиш, так що не врятується навіть залишок?

¹⁵ Господи, Боже Ізраїлю! Ти справедливий, тому й залишився врятованим на цей день залишок. Ось ми стоїмо перед Тобою, заплямовані нашими провинами, хоча й не повинні вже через це стояти перед Тобою…