1 Самуїла 6 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Ковчег повертається до Ізраїля

¹ Господній Ковчег перебував у филистимському краю сім місяців.

² Нарешті филистимці скликали жерців та ворожбитів й запитали: Що нам робити з Господнім Ковчегом? Скажіть нам, яким чином відіслати його на належне йому місце?

³ А ті відповіли: Якщо вже вирішили відправити Ковчег Бога Ізраїлю, то не відсилайте його без дарунку; обов’язково долучіть до нього пожертву Богу за провину. Лише тоді одужаєте й зрозумієте, чому Його караюча рука тяжіє над вами.

⁴ А ті запитали: Яку пожертву за провини Йому принести? Вони ж відповіли: За числом филистимських князів – п’ять золотих зображень наростів і п’ять золотих зображень мишей, адже однакове покарання спіткало як усіх вас, так і ваших князів.

⁵ Тому зробіть зовнішні подоби ваших наростів, як і зображення золотих мишей, які нищать вашу землю, віддайте славу Богові Ізраїлю. Може таким чином Він забере Свою караючу руку, що тяжіє над вами, над вашими богами та над вашим краєм.

⁶ Навіщо ви робите непоступливими ваші серця, як запеклими були серця єгиптян і фараона? Адже лише після того, як Він (Бог) виявив над ними Свою силу в покаранні, їх відпустили, і вони змогли піти.

⁷ Тож тепер приготуйте спеціальний новий віз, і дві дійні корови, які мають телят, але яких ще не запрягали у ярмо. Запряжіть тих корів до воза, а їхніх телят поверніть до обори.

⁸ Тоді візьміть Господній Ковчег і поставте його на віз, а скриньку з золотими предметами, які ви даєте як пожертву за провину, поставте збоку Ковчега й відпустіть корів, – нехай йдуть.

⁹ Ви ж спостерігайте: Якщо він (Ковчег) попрямує дорогою в свій край, до Бет-Шемеша, то це означатиме, що, дійсно, Бог учинив нам це велике лихо, а якщо ні, то будемо знати, що то не Його (Божа) рука тяжіла над нами, а з нами трапилася звичайна випадковість.

¹⁰ Ці мужі так і зробили: взяли дві дійні корови, які мають телят, запрягли їх до воза, а їхніх телят замкнули в оборі.

¹¹ На віз вони поставили Господній Ковчег, а також скриньку з золотими мишами та з зображеннями своїх болючих наростів.

¹² Тож корови вирушили просто дорогою в напрямку Бет-Шемеша; вони тримались виключно цього шляху, – йдучи, ревіли, проте не звертали ні вправо, ні вліво, – в той час як филистимські князі йшли за ними аж до границь Бет-Шемеша.

¹³ Мешканці Бет-Шемеша якраз жали в долині пшеницю; вони, звівши свої очі, побачили Ковчег, а побачивши дуже зраділи.

¹⁴ Віз прибув на поле мешканця Бет-Шемеша, Ісуса, і там, біля великого каменя, він зупинився. Вони (женці) порубали дерев’яні частини воза на дрова, а корів принесли у всепалення Господу.

¹⁵ Левіти, знявши з воза Господній Ковчег і золоту скриньку, яка була біля нього з золотими предметами, поставили його на той великий камінь. Того дня мешканці Бет-Шемеша принесли Господу всепалення; приносили також інші жертви.

¹⁶ П’ять филистимських князів за усім цим спостерігали і того ж дня повернулись до Екрону.

¹⁷ А щодо золотих зображень болючих наростів, які филистимці передали Господу як жертву за провину, то вони були: одне за Ашдод, одне за Газу, одне за Ашкелон, одне за Ґат й одне за Екрон.

¹⁸ Стільки ж було зображень золотих мишей, – за кількістю всіх филистимських міст, якими правили п’ять князів, починаючи від укріплених міст й до відкритих поселень. А свідком цього досі є великий камінь на полі Ісуса, мешканця Бет-Шемеша, на якому стояв Господній Ковчег.

¹⁹ Тим часом мешканці Бет-Шемеша почали заглядати в Господній Ковчег, через що Господь знищив сімдесят мужів із п’ятдесяти тисяч населення міста. Тому народ був у жалобі, оскільки Господь уразив народ дуже великою карою.

²⁰ Через те мешканці Бет-Шемеша почали говорити: Хто зможе встояти перед Господом, – цим святим Богом?! До кого його від нас відіслати?

²¹ І вони відправили посланців до мешканців Кір’ят-Єаріма, повідомляючи: Филистимці повернули Господній Ковчег, – прийдіть і заберіть його до себе!