12 Сійӧ шуис меным: «Эн пов, Даниил! Тэнсьыд кевмӧмтӧ кылӧма медводдза лунсяньыс, кор тэ раммӧдін сьӧлӧмтӧ аслад Ен водзын, медым гӧгӧрвоны сійӧ, мый тэ аддзылін. И ме локті тэнад кевмӧм вӧсна.
Полысь сьӧлӧмаяслы шуӧй: «Лоӧй зумыдӧсь, энӧ полӧй! Тіян Енныд локтас да водзӧсӧн мынтысяс, Енмыс водзӧс перъяс тіян вӧсна. Сійӧ локтас да мездас тіянӧс».
Эн пов, Ме тэкӧд, эн майшась, Ме – тэнад Енмыд. Ме ёнмӧда тэнӧ, отсала тэныд да кутышта тэнӧ Аслам веськыд киӧн.
Эн пов, Яков-номыр, этша лыда Израиль, Ме отсала тэныд, – висьталӧ Господь, тэнад Мездысь, Израильлӧн вежа Ен. –
Тэ шыасян Господь дінӧ, и Сійӧ кылас тэнӧ, тэ чукӧстан Сійӧс отсӧг вылӧ, и Сійӧ шуас: «Ме тані». Бырӧдан кӧ ас пӧвстсьыд быдпӧлӧс сьӧктӧдан сийӧс, дугдан кӧ мӧд вылӧ индавны чуньнад да паськӧдны лёк сёрнияс,
Найӧ оз на удитны шыасьны Ме дінӧ, а Ме налы вочавидза нин. Найӧ пондасны на висьтавны, а Ме найӧс кыла нин.
Сійӧ шуис меным: «Даниил, тэ муса Енмыслы. Гӧгӧрво сійӧ кывъяссӧ, мый ме висьтала тэныд. Чеччы да сувт кок вылад, ӧд менӧ мӧдӧдӧма тэ дінӧ». Кор сійӧ шуис тайӧ кывъяссӧ, ме чеччи дзӧригтыр.
Сійӧ шуис меным: «Эн пов, тэ муса Енмыслы! Лӧнь олӧм тэныд, ёнмӧдчы!» Кор сійӧ сёрнитіс мекӧд, ме вынсялі да шуи сылы: «Ыджыдӧй, водзӧ висьтав меным, тэ ӧд вынсьӧдін менӧ».
Сизимӧд тӧлысьлӧн дасӧд лунӧ раммӧдчӧй-видзалӧй, некутшӧм удж энӧ вӧчӧй, ни вужвойтыр, ни йӧз муысь локтысьяс. Олӧй тайӧ тшӧктӧмыс серти нэмъяс чӧж.
Сэки тіян шойччан лун, кор тіянлы колӧ раммӧдчыны-видзавны. Тайӧ тшӧктӧмсӧ сетӧма тіянлы нэмъяс кежлӧ.
Сизимӧд тӧлысьлӧн дасӧд лунӧ тіян мед лоӧ вежа чукӧртчӧм. Сэки раммӧдчӧй-видзалӧй, некутшӧм удж энӧ вӧчӧй.
Исус шуис: «Энӧ полӧй! Мунӧй, висьталӧй вокъяслы, мед мунасны Галилеяӧ, сэтысь аддзасны Менӧ».
Андел шыасис аньяс дінӧ: «Энӧ полӧй. Ме тӧда, ті корсянныд тувъявлӧм Исусӧс.
Сійӧ шуис налы: «Энӧ полӧй. Ме тӧда, ті корсянныд тувъявлӧм Назаретса Исусӧс. Сійӧ ловзис. Сійӧ тані абу. Видзӧдлӧй куйланінсӧ, татчӧ Сійӧс пуктылісны.
Андел шуис: «Эн пов, Закар! Енмыс кылӧма тэнсьыд кевмӧмтӧ. Елизавета гӧтырыд чужтас тэныд пи. Пукты сылы Иоан ним.
Андел шуис сылы: «Эн пов, Мария, тэныд вичмис Енсянь буралӧм.
Андел шуис налы: «Энӧ полӧй! Ме висьтала тіянлы нимкодьсьыс-нимкодь юӧр, тайӧ ваяс ыджыд долыдлун став войтырлы.
Исус шуис налы: «Мый ті поланныд? Мый тіянӧс майшӧдлӧ?
Андел шуис: ”Эн пов, Павел. Тэныд ковмас на сувтны кесар водзӧ. Тэ ради Енмыс тшӧтш видзас тэкӧд кывтысьясӧс”.
Сійӧс аддзӧм бӧрын ме кулӧм морт моз уси Сылӧн кок улӧ. Но Сійӧ пуктіс ме вылӧ веськыд кисӧ да шуис: «Эн пов, Ме эм Медводдзаыс и Медбӧръяыс.