Няхай вып’е такі і забудзецца на бядоту сваю, і ня памятае больш цяжару свайго.
Бо ты забудзешся на гора тваё, і ўзгадаеш пра яго, як пра дождж, што мінуў.
і віно, якое сэрца людзям весяліць, і алей, ад якога твар іх блішчыць, і хлеб, які сэрца людзей умацоўвае.
Дайце сікеру таму, хто гіне, а віно — засмучаным душою.
Адчыні вусны твае дзеля нямых, дзеля абароны ўсіх сіротаў.
І не ўпівайцеся віном, бо ў ім распуста, але напаўняйцеся Духам,