16 Сійӧ лунӧ Ерусалимлы шуасны: «Эн пов, Сион! Тэнад киыд мед оз жебмы!»
Тэ ачыд унаӧс велӧдлін, вынтӧмлысь кисӧ ёнмӧдлін,
Сійӧ лунӧ шуасны: «Сійӧ – миян Ен! Ми лача кутім Сы вылӧ, и Сійӧ мездіс миянӧс. Сійӧ – Господь, Сы вылӧ ми лача кутім! Кутам нимкодясьны да гажӧдчыны, ӧд Сійӧ мездіс миянӧс».
Сион, бур юӧр вайысь, кыпӧдчы джуджыд керӧс вылӧ! Ерусалим, бур юӧр вайысь, висьтавлы гора шыӧн! Эн пов, висьтавлы иудаса каръяслы: «Со, тіян Енныд!»
Эн пов, Ме тэкӧд, эн майшась, Ме – тэнад Енмыд. Ме ёнмӧда тэнӧ, отсала тэныд да кутышта тэнӧ Аслам веськыд киӧн.
Тэнӧ вӧчысь да тэнӧ артмӧдысь, мам кынӧмсяньыд тэныд отсалысь Господь тадзи висьталӧ: – Яков, Менам кесйӧгӧй, эн пов, Ешурун, [Израиль,] Ме бӧрйи тэнӧ.
Эн пов, водзӧ тэнӧ некод оз кут янӧдны, эн майшась, тэныд оз ло юръяндзим. Тэ вунӧдан томдырся яналӧмтӧ, он нин кут казьтывны дӧва кадся увтыртӧмтӧ.
Эн пов, муӧй, гажӧдчы да нимкодясь, ӧд Господьлӧн уджъясыс ыджыдӧсь.
Иуда войтыр да Израиль войтыр, ті вӧлінныд мукӧд войтыръяс пӧвстын ёрӧмӧн, но Ме мезда тіянӧс, и ті лоанныд бурсиӧмӧн. Энӧ полӧй, лоӧй зумыдӧсь!
Но ӧні Ме шуи бурсӧ вӧчны Ерусалимлы да Иуда войтырлы. Энӧ полӧй!
Мӧд луннас гажӧдчыны чукӧртчӧм йӧз кылісны, мый Исус локтӧ Ерусалимӧ.
Аслас буралӧмыс кузя Енмыс сетіс миянлы тайӧ кесъялӧмсӧ, та вӧсна ми огӧ ӧшӧдӧй юрнымӧс.
Бурсӧ вӧчигӧн огӧ сетчӧй мудзӧмас, ӧд ас кадӧ вундам, огӧ кӧ лэдзӧй кинымӧс.
Вокъяс, кора тіянӧс: энӧ ӧшӧдӧй юрнытӧ, кор ме сьӧкыдала тіян вӧсна, ӧд та пыр вичмӧ тіянлы ошкӧмыс.
Сідзкӧ, ёнмӧдӧй лигышмунӧм кинытӧ да жебмӧм кокнытӧ!
Тэ уна нуин сьӧкыдсӧ, но сулалан зумыда. Менам ним вӧсна тэ ёна уджалін, но эн лигышмун.