20 «Мед бурсиас сійӧс Господь, коді бур сьӧлӧма ловъяяс да кулӧмаяс дінӧ! – шуис моньыслы Ноеминь. – Тайӧ мортыс миян рӧдысь, миян вӧсна кывкутысь».
Давид ыстіс юӧртысьясӧс Явис карӧ да тшӧктіс юӧртны сэтчӧс олысьяслы: «Мед бурсиас тіянӧс Господь, ӧд ті вӧлінныд бур сьӧлӧмаӧсь Саул ыджыдныд дінӧ [Господьлӧн мавтыштӧмаыс дінӧ] – ті гуалінныд сійӧс [да сылысь Ионафан писӧ].
Давид юаліс: «Колис-ӧ кодкӧ ловйӧн Саул рӧдысь? Ионафан вӧсна ме кӧсъя лоны бур сьӧлӧма на дінӧ».
Но ме тӧда, менам Мездысьӧй ловъя! Сійӧ медбӧръяыс, коді сувтас му вылӧ.
Ёртыдлы тэ быд кадӧ муса, вокыд локтӧ отсавны шог дырйиыд.
Тіян пӧвстысь кӧ кодкӧ гӧльлун вӧснаыс вузалас ассьыс мусӧ, сылӧн медматысса рӧдвужыс мед бӧр ньӧбас тайӧ мусӧ.
Господь водзын ме ёна нимкодяся, ӧд ті бара кутінныд тӧждысьны ме вӧсна. Дерт, ті век кӧсйинныд тӧждысьны ме вӧсна, но водзынсӧ тіян эз вӧв позянлуныс.
Руфа шуис: «Сійӧ весиг тшӧктіс меным уджавны кесйӧгъясыскӧд, кытчӧдз найӧ оз помавны вундӧмсӧ».
Дерт, ме верма босьтны тэ вӧсна кывкутӧм, но миян рӧдвужын эм на матыссаджык морт, кодлы колӧ тэ вӧсна кывкутӧмсӧ босьтны.
Ноеминьлы аньяс шуисны: «Ошкӧм Господьлы, коді эз коль тэнӧ питӧг! Мед лоас нималана тайӧ кагаыс Израильын.
Та йылысь ме кӧсйи сёрнитны тэкӧд. Тані пукалысьяс да войтырлӧн юрнуӧдысьяс дырйи тэ верман ньӧбны мусӧ. А он кӧ кӧсйы ньӧбны, висьтав, медым ме тӧді. Тэысь водзджык некод оз вермы ньӧбнысӧ, а он кӧ ньӧб, ме верма». Рӧдвуж мортыс воча шуис: «Ме ньӧба».
Та бӧрын рӧдвуж мортыс шуис: «Ме ог вермы ньӧбны Ноеминьлысь мусӧ, ӧд менам пиянлы тайӧ муыс оз вудж. Тэ ньӧб тайӧ мусӧ, ме ог вермы».