12 Мустӧмтысьяс кӧ оз вермыны менӧ, сэки ме тӧдмала, мый Тэ бур сьӧлӧма ме дінӧ.
Вокъясыслы шуис: «Видзӧдӧй, менам сьӧмӧй мешӧкын!» Найӧ шай-паймунісны, полӧмпырысь юасисны ӧта-мӧдныслысь: «Мый нӧ вӧчис миянкӧд Енмыс?»
Менам сьӧлӧмӧй пондіс сотчыны, мӧвпъясӧй кутісны ыпъявны, сэки ме понді сёрнитны.
Енмыс – менӧ Мездысьыс, Сыӧн ме ошйыся. Енмыс – менам изкыртаыс, Сы вылӧ ме лача кута.
Мед яналасны да бӧр пышъясны найӧ, кодъяс шуалӧны, тадзи пӧ тэныд и колӧ.
Ми ставным вӧлім вошӧм ыжъяс кодьӧсь, быдӧн кежим асланым туй вылӧ, но Господь пуктіс Сы вылӧ ставнымлысь мыжъяснымӧс.
Енэжвыв вынъяс вӧрзясны, сьӧкыдлунъяс суӧмысь йӧзыс повзьӧмнысла садьсӧ воштасны.
Миян эм Аркирей, коді бура гӧгӧрвоӧ миянӧс жеблунным дырйи. Миянӧс моз Сійӧс быдторйын вӧлі ыштӧдӧма, но мыжсӧ Сійӧ эз вӧчлы.
Кристос ӧтчыдысь нуис сьӧкыдсӧ миян мыжъяс вӧсна, медым вайӧдны миянӧс Ен дінӧ. Сійӧ, веськыда олысь, куліс лёкнога олысьяс вӧсна. Сылысь вир-яйсӧ вӧлі виӧма, но Ловсянь Сійӧ ловзис,