6 Сӧмын весьт мында Тэ сетін меным олан лунъяс, и менам нэмӧй Тэнад син водзын нинӧм кодь. Дзик збыльысь, мортыдлӧн олӧмыс тӧвру пӧльыштӧм кодь.
Ме сьӧдӧді, но эг шондісьыс, йӧз чукӧрын ме горзӧмӧн отсӧг кора.
Яйӧй лӧмӧсь-номырӧсь, няйтӧн вевттьысьӧма, кучикӧй потласьӧ-орзьӧ.
Лёк вӧчысьӧс суӧ уна шог, а Господь вылӧ лача кутысьӧс кытшалӧ буралӧм.
Мыйла шогсян да майшасян, менам лолӧй? Лача кут Ен вылӧ! Ме кута на ошкыны Сійӧс, ассьым Енмӧс да Мездысьӧс. Ошкӧм.
Енмӧй, ми асланым пельясӧн кывлім, батьясным миянлы висьталісны, мый Тэ вӧчлін важӧн, вӧчлін налӧн олан кадӧ.
Пельтӧм змей оз кыв нимкыв лыддьысьлысь гӧлӧс шысӧ, кимӧститчысьлысь мича кывъяссӧ.
Кулӧм мортыд оз нин казьтыв Тэнӧ, гуын куйлысь оз нин ошкы Тэнӧ.
Господьӧй, Ен Саваоф, Тэ кодь вынаыс абу, Тэ быдторйын эскана Ен.
Ме курликті тури моз, чивзі чикыш моз, гажтӧмтчи гулю моз, син мудзтӧдз видзӧді енэжас. Господьӧй, ме сьӧкыдала, отсав меным!