13 Мӧисей лэптіс бедьсӧ Египет вылӧ, и Господь кыпӧдіс асыв тӧв. Тӧлыс шувгис лунтыр, шувгис войбыд, и мӧд асывнас вайис саранчаӧс.
Быдмисны тшӧтш косьмӧм да асыв тӧлӧн кельдӧдӧм сизим шеп.
Найӧ эз бырӧдны сійӧ войтыръяссӧ, кодъяс йылысь Господь висьтавліс налы,
Ошкӧй Сійӧс, би и шер, лым и ру, ошкы, Сылӧн тшӧктӧм серти пӧльтысь ыджыд тӧвныр!
Мӧисей нюжӧдіс кисӧ саридзлань, и Господь войбыд йӧткис васӧ ён асыв тӧлӧн. Ваыс вешйис ӧтарӧ-мӧдарӧ, и тыдовтчис саридз пыдӧсыс.
Саранчалӧн ӧксыыс абу, но найӧ чукӧрӧн-чукӧрӧн кыпӧдчӧны.
Но Господь ыстіс саридз вылӧ ыджыд тӧвныр. Кыптіс бушков, саридз гызис, и корабль вӧлі жугласянвыйын.
А кор петіс шонді, Ен ыстіс чизыр асыв тӧв. Шонді пӧжис Ионалысь юрсӧ. Сійӧ дзикӧдз лёшмуніс да виччысис кулӧм. Иона шуаліс: «Бурджык меным кувны олӧм дорысь».
Велӧдчысьяс чуймисны, ӧта-мӧдныслысь пондісны юасьны: «Коді Сійӧ? Весиг тӧлыс да ваыс кывзысьӧны Сылысь».