3 Но Израиль ӧтдортіс бурсӧ, та вӧсна вӧрӧг вӧтлӧ сійӧс.
Лача кут Господь вылӧ да вӧч бурсӧ, ов му вылас да видз збыльсӧ.
Вӧтӧд найӧс Аслад скӧрлунӧн, бырӧд найӧс енэж увсьыс, Господьӧй!
Енэжвыв кутш дорысь тэрыбӧсь вӧліны миянӧс вӧтӧдысьяс, найӧ вӧтлысисны миян бӧрся керӧсъяс вывті, кыйӧдісны миянӧс овтӧминын.
Найӧ горзӧны Меным: «Енмӧй, ми тӧдам Тэнӧ! Ми – Израиль войтыр».
Метӧг найӧ асьныс пуктісны ӧксыясӧс, Менсьым юасьтӧг бӧрйисны юралысьясӧс. Асланыс эзысь-зарниысь найӧ вӧчисны бӧлбанъясӧс – тадзи вӧчӧмӧн найӧ бырӧдасны асьнысӧ.
Тіян пӧвстысь ловйӧн кольӧмаяс кутасны овны вӧрӧглӧн муын. Сэні Ме тіян сьӧлӧмӧ пукта полӧм. Коръяслӧн кышакылӧмысь ті пышъянныд шыпуртысь моз да усянныд, кӧть вӧтӧдысьыс оз ло.
Господь тадзи висьталӧ: – Эдом войтыр мыж бӧрся мыж вӧчисны, та вӧсна Ме ог веж Ассьым мыждана шуӧмӧс. Найӧ ӧд шыпуртӧн дзескӧдісны вокъяснысӧ, эз жалитны найӧс, налӧн ыпъялан скӧрлуныс эз дугдыв, лӧгалӧмыс эз куслы.
Господь сетас вӧрӧгныдлы вермыны тіянӧс. Налы паныд ті мунанныд ӧти туйӧд, а пышъянныд наысь сизимлаӧд. Став войтыръяс повзясны сыысь, мый лоӧ тіянкӧд.
Найӧ мыжмӧны, ӧд ӧтдортчӧны эскӧмысь.