1 Кор Яков кыліс, мый Египетын эм нянь, сійӧ шуис пияныслы: «Мый видзӧданныд ӧта-мӧд выланыд?
Пуксис сизим тшыгъялан во, кыдзи висьтавліс Ӧсип. Египетын вӧлі нянь, а мукӧд муясын вӧлі тшыгъялӧм.
Мукӧд муясысь тшӧтш волывлісны Египетӧдз, медым Ӧсип дорысь ньӧбны нянь, ӧд быдлаын йӧзыс ёна тшыгъялісны.
Ме кывлі, мый Египетын эм нянь. Ветлӧй сэтчӧ няньла, медым тшыгнымла эгӧ кулӧй».
Илля повзис. Сійӧ чеччис да петіс туйӧ, мед ловйӧн кольны. Сійӧ воис иудаса Бер-Шева карӧ. Сэтчӧ колис ассьыс кесйӧгсӧ,
Чеччы, тэныд колӧ тайӧс вӧчны. Ми тэкӧд. Вӧч повтӧг».
Став войтырыс аддзис гымалӧм-чардалӧм да тшынасьысь керӧс, кыліс буксан шы. Тайӧс аддзӧмысь найӧ бӧрыньтчӧмӧн сувтісны ылӧджык.
Удж бӧрся видзӧдысь израильсаяс кор кылісны, мый кирпичсӧ быд лун колӧ вӧчны сы мында, мыйта вӧчлісны водзынджык, сэки гӧгӧрвоисны, кутшӧм сьӧкыд олӧм найӧс виччысьӧ.
– Мый нӧ ми пукалам? Чукӧртчӧй, мунамӧй изкаръясӧ, и сэні кулам. Господь, миян Енным, шуис бырӧдны миянӧс, Сійӧ юктӧдӧ миянӧс яд сора ваӧн, ӧд ми мыж вӧчим Господьлы паныд.
Кор Ефрем аддзис ассьыс висьӧмсӧ, а Иуда – ассьыс дойяссӧ, сэки Ефрем муніс Ассурӧ, ыстіс ассьыс йӧзсӧ Ярев ӧксы дінӧ. Но сійӧ оз вермы сетны тіянлы дзоньвидзалун, оз вермы бурдӧдны дойяснытӧ.
Кор Яков кыліс, мый Египетын эм нянь, мӧдӧдіс сэтчӧ миянлысь батьяснымӧс. Тайӧ вӧлі налӧн Египетӧ медводдза ветлӧм.
Найӧ аддзисны, мый Петырӧс моз Енмыс сувтӧдӧма менӧ буръюӧртны: Петырӧс – иудейяслы, менӧ – мукӧд войтырлы.
Господь шуис Исуслы: «Чеччы! Мыйла тэ уськӧдчин чужӧм вылад?