11 Господь шуис Самуиллы: «Регыд Израильын Ме вӧча сэтшӧмтор, мый тайӧс кылӧмысь мортыслӧн кыкнан пеляс жуньгыны кутас.
Таысь, – висьталӧ Господь, Израильлӧн Ен, – Ме ыста Ерусалим вылӧ да Иуда муӧ сэтшӧм ыджыд шог, мый тайӧс кылӧмысь мортыслӧн кыкнан пеляс жуньгыны кутас.
Найӧ сэтшӧма йитчӧмаӧсь, мый торйӧднысӧ он вермы.
Сійӧ кутас локны выльысь и выльысь, асывнас, луннас и рытнас, быд лун сійӧ кутас кылӧдны тіянӧс. Тайӧ висьталӧмсӧ гӧгӧрвоигӧн полӧмныдла ті кутанныд дзӧрны.
Та вӧсна тайӧ войтырыслы Ме бара кута петкӧдлыны Ассьым чуймӧдана да шензьӧдана уджъясӧс. Сэки на пӧвстысь мывкыда йӧзлӧн мывкыдлуныс бырас, сюсь вежӧра йӧзлӧн вежӧрлуныс вошас.
Иудаса ӧксыяслы да Ерусалимын олысьяслы тшӧкты кывзыны Господьлысь кывсӧ. Юӧрт налы, мый Господь Саваоф, Израильлӧн Ен, тадзи висьталӧ: тайӧ муас Ме мӧдӧда сэтшӧм шог, мый та йылысь кылысьлӧн пеляс кутас тіньгыны.
– Видзӧдӧй войтыръяс вылӧ, сюся видзӧдӧй да шензьӧй! Тіян олан лунъясӧ Ме вӧча сэтшӧмтор, мый тіянлы кӧ висьталасны та йылысь, ті онӧ эскӧй.
Енэжвыв вынъяс вӧрзясны, сьӧкыдлунъяс суӧмысь йӧзыс повзьӧмнысла садьсӧ воштасны.
– Видзӧдӧй, сералысьяс, да шензьӧй, тіянӧс лоӧ бырӧдӧма! Тіян олан лунъясӧ Ме вӧча сэтшӧмтор, мый тіянлы кӧ висьталасны та йылысь, ті онӧ эскӧй».
Господь локтіс, сувтіс да воддза мозыс бара шыасис: «Самуил, Самуил!» Самуил вочавидзис: «Висьтав [Господьӧй], Тэнад кесйӧгыд кывзӧ Тэнӧ».
Филистимсаяскӧд бара пансис тыш, и найӧ дзикӧдз пасьвартісны израильсаясӧс. Комын сюрс пода усис тышын, мукӧдыс пышйисны гортаныс.