12 Сэки ме мӧвпышті, ӧні, мися, локтасны филистимсаяс Галгалӧ да уськӧдчасны ме вылӧ, а ме весиг эг на шыась Господь дінӧ. Та вӧсна шуи, мый ачым вая сотан висьсӧ».
Сэки му вылын олысьяс тӧдмаласны Тэнсьыд туйтӧ, войтыръяс пӧвстын тӧдмаласны Тэнсьыд мездӧмтӧ.
Ті шуанныд: «Кор нин помасяс выль тӧлысь пасйӧмыс, медым вермим бара вузавны нянь? Кор нин помасяс шойччан луныс, медым вермим восьтны нянь видзанінъяс? Сэки ичӧтджык мурталан доз босьтам, а донсӧ содтам, вескиӧн пӧръялам.
Быдӧн сетӧй сьӧлӧм тшӧктӧм сертиныд: энӧ мырдӧн, энӧ шогпырысь, ӧд долыда сетысь муса Енмыслы.
Но Самуил шуис: «Мый тэ вӧчин?» Саул вочавидзис: «Урчитӧм кадыс коли нин, а тэ век на эн лок. Войтырыс кутіс мунавны ме дінысь, а филистимсаяс вӧліны нин Микмасынӧсь.
Самуил шуис Сауллы: «Тэ лёка вӧчин. Тэ торкин аслад Господь Енлысь тэныд сетӧм тшӧктӧмсӧ. Тэ кӧ вӧчин Господьлӧн тшӧктӧм серти, Сійӧ эськӧ пыр кежлӧ вынсьӧдіс тэнсьыд ӧксыалӧмтӧ Израильын.
Водз асывнас Самуил чеччис да мӧдӧдчис Саул дінӧ. Но Самуиллы юӧртісны, Саул пӧ мунӧма Кармил карӧ, мед сувтӧдны сэні аслыс казьтылан из. Сэсянь пӧ [бӧр ыстӧма тарантассӧ,] ачыс мунӧма Галгалӧ.
Самуил шуис: – Мый вайӧ Господьлы нимкодьлун? Сотан да мукӧд висьяс али Сылысь кывзысьӧм? Кывзысьӧмыд бурджык вись вайӧм дорысь, бурджык межъяслысь госсӧ сотӧм дорысь.
Вежаинын сэки вӧлі Сауллӧн Доик нима кесйӧг, сійӧ вӧлі Эдомысь. Сійӧ веськӧдліс Саул ордын ыж-мӧс видзысьясӧн.