16 Войтырыс вочавидзис: «Ми огӧ кежӧй Господьысь! Мукӧд енъяслы кесъявны огӧ кутӧй.
Дерт, тайӧ абу тадз. Енмыс кӧ оз ло веськыд, вермас-ӧ Сійӧ мыждыны муюгыдсӧ?
Ми кулім мыжыслы, позьӧ ӧмӧй водзӧ овны мыжас?
Мед эськӧ оз ло сідзи, мый ми кыпӧдчам Господьлы паныд, кежам Сыысь да асланым Господь Енлӧн вежа чом водзын сулалысь висьпуктанінысь ӧтдор сувтӧдам мӧд висьпуктанін, кӧні кутам вайны сотан висьяс, нянь висьяс да мукӧд висьяс».
Но ті кӧ онӧ кӧсйӧй кесъявны Господьлы, бӧрйӧй талун, кутанныд-ӧ кесъявны енъяслы, кодъяслы батьясныд юрбитісны Ефрат ю сайын, либӧ аморейяслӧн енъяслы налӧн му вылын, кӧні ті ӧні оланныд. А ме аслам гортсакӧд кутам кесъявны Господьлы [ӧд Сійӧ вежа]».
Ӧд Господь – миян Ен. Сійӧ петкӧдіс миянӧс да батьяснымӧс Египет муысь нартитӧм улысь. Миян син водзын Сійӧ вӧчис ыджыд индысьпасъяс, видзис миянӧс ветлан туйясын, дорйис войтыръясысь, кодъяслысь мусӧ ми вуджим.
Ме ог лэдз ачымӧс мыж вӧчны Господьлы паныд – ог дугды кевмысьны тіян вӧсна. Ме веськӧда тіянӧс бур да веськыд туй вылӧ.