18 Ӧти юралысь юаліс Исуслысь: «Бур Велӧдысьӧй, мый меным колӧ вӧчны, мед вичмис меным помтӧм олӧм?»
Менам войтырӧй чукӧртчӧ тэ дінӧ, пуксьӧ тэ водзӧ да кывзӧ тэнсьыд кывъястӧ, но на серти оз ов. Найӧ мичаа сёрнитӧны, но сьӧлӧмпытшса кӧсйӧмныс – ылӧдлӧмӧн озырмӧдчыны.
– Пиыс ассьыс батьсӧ пыдди пуктӧ, кесйӧг – ассьыс ыджыдсӧ. Ме кӧ тіян Бать, мыйла ті онӧ пыдди пуктӧй Менӧ? Ме кӧ тіян Господь, кӧні Меысь вежавидзӧмныд? Тайӧс Ме, Господь Саваоф, юала тіянлысь, попъяс, кодъяс нинӧмӧ пуктанныд Менӧ. Ті юаланныд: «Мыйӧн ми нинӧмӧ пуктам Тэнӧ?»
Исус вочавидзис: «Мыйла тэ шуан Менӧ бурӧн? Некод абу бурыс, сӧмын Енмыс бур.
«Мыйла ті шуанныд Меным: ”Господьӧй, Господьӧй”, но онӧ вӧчӧй Менам висьталӧм серти?
Сэсся петкӧдіс найӧс ортсӧ да шуис: «Бур йӧзӧй, мый меным вӧчны, мед мездмыны?»
Петырлӧн кывъясыс вӧрзьӧдісны йӧзыслысь сьӧлӧмсӧ. Найӧ шуисны Петырлы да мукӧд апостолыслы: «Вокъяс, мый миянлы вӧчнысӧ?»