20 Коді узяс тьӧткаыскӧд, сійӧ дядьсӧ янӧдӧ. Найӧ кыкнанныс лоӧны мыжаӧсь да куласны ныв-питӧг.
Сылӧн оз ло пиыс, ас войтыр пӧвстын оз лоны сысянь чужысьяс, сылӧн оланінӧ некод оз коль.
Господь тадзи висьталӧ: Еконей йылысь гижӧй, мый сылӧн ныв-пиыс эз вӧв, став олӧм чӧжыс сылӧн нинӧм эз артмы, ӧд сысянь чужысь оз пуксьы Давидлӧн юралан пуклӧсӧ, оз кут юравны Иуда муын.
Батьыдлысь воксӧ эн янӧд, сылӧн гӧтыркӧд эн узьлы, ӧд сійӧ тэнад тьӧтка.
Коді гӧтырӧ босьтас вокыслысь гӧтырсӧ, сійӧ пеж вӧчӧ, ӧд воксӧ янӧдӧ. Налӧн оз ло ныв-пиыс.
«Господь вӧчис тайӧс. Сійӧ бергӧдчис мелань да вештіс менсьым йӧз водзын яналӧмӧс».
Челядьыс налӧн эз вӧв, ӧд Елизавета эз вермы вайны кагасӧ, да и кыкнанныс вӧліны нин ыджыд арлыдаӧсь.
Воасны лунъяс, кор шуасны: ”Шудаӧсь нӧбасьлытӧмъяс, кага вайлытӧмъяс да морӧснас нёньӧдлытӧмъяс”.