11 Сэсся ме юалі: «Господьӧй, дыр-ӧ тадзи лоӧ?» Сійӧ вочавидзис: «Кытчӧдз каръяс оз кушмыны, керкаясын оз коль олысьыс, и муыс дзикӧдз оз энды.
А ме кута помтӧг нимӧдны Господьӧс, кута сьылӧмӧн ошкыны Яковлысь Енсӧ.
Господьӧй, Ен Саваоф, дыр-ӧ на Тэ кутан скӧравны Аслад войтырыд вылӧ, ӧтдортны кевмысьӧмнымӧс?
Яда змей вылӧ тувччан, талялан левӧс да гундырӧс.
Господь – ыджыд Ен, Сійӧ – став енъяс вылын ыджыд Ӧксы.
Тіянлысь мунытӧ куштӧма, каръяснытӧ сотӧма биӧн. Йӧз муысь локтысьяс тіян син водзын куштӧны тіянлысь пуктас-быдтаснытӧ. Гӧгӧр эндӧма, йӧз муысь локтысьяс ставсӧ бырӧдӧмаӧсь.
Ме бырӧда йӧзсӧ, и налӧн лыдыс лоас сорастӧм зарни дорысь на этшаджык, офирса зарни дорысь на этшаджык.
Киссис Ерусалим, усис Иуда, ӧд налӧн сёрниныс да уджъясныс – Господьлы паныд, найӧ паныд кыпӧдчӧны дзирдлуна Господьлы.
ӧд ӧксылысь керкасӧ лоӧ эновтӧма, ыджыд шыа карсӧ лоӧ кольӧма. Керӧс вылын сулалысь изкар пыр кежлӧ лоӧ вӧлявывса осёлъяслы сайӧдчанінӧн, тайӧ керӧс вылын кутасны йирсьыны ыж-мӧс.
Мед нимкодясясны овтӧмин да кос му, мед нимкодясяс кушин, сійӧ пондас дзоридзавны лилия моз.
Ме кывлі, кыдзи Господь Саваоф шуис: – Керкаыс уна, но найӧ лоӧны кушӧсь, мича да ыджыд керкаясыс колясны олысьястӧг.
Тэнӧ вӧлі эновтӧма, тэнӧ ёна мустӧмтісны, некод эз волы тэ дінӧ. Но Ме нимӧда тэнӧ нэмъяс чӧж, вӧча тэнӧ нимкодьлунӧн водзӧ чужысьяслы.
Тэнад вежа каръясын некод оз ов, Сион лои овтӧминӧн, Ерусалим – кушинӧн.
Иудаса ӧксылӧн керка йылысь Господь тадзи висьталӧ: – Ме водзын тэ Галаад кодь, ливанса керӧс йыв кодь, но Ме вӧча тэнӧ овтӧминӧн, кушмӧм карӧн.
Сук вӧрысь петӧ лев, локтӧ войтыръясӧс бырӧдысь. Сійӧ петӧ аслас оланінысь, медым пазӧдны тэнсьыд мутӧ. Тэнсьыд каръястӧ лоӧ кисьтӧма-жугӧдӧма, сэні оз коль олысьыс.
«Господь Саваоф, Израильлӧн Ен, тадзи висьталӧ: ті аддзылінныд став шогсӧ, мый Ме мӧдӧді Ерусалимлы да мукӧд иудаса каръяслы. Ӧні сэні из чукӧръяс, и олысьыс абу.
Ривлаын, Хамат муын, вавилонса ӧксы виис найӧс. Тадзи Иуда войтырӧс вӧлі нуӧдӧма пленӧ аслас муысь.
Быдлаын, кӧні ті оланныд, каръясныд лоасны овтӧминӧн, вись ваян мылькъясныд – кушинӧн. Висьпуктанінъяснытӧ да идолъяснытӧ лоӧ пасьвартӧма, тшынӧдчанінъяснытӧ да киӧн вӧчӧмторъяснытӧ – дзикӧдз бырӧдӧма.
Ме кывлі кык вежалысь сёрнисӧ. Ӧтиыс юаліс мӧдыслысь: «Дыр-ӧ на тадзи лоӧ? Быдлунся вись вайӧмсӧ дугӧдӧма, вежаинсӧ да тышкайӧзсӧ талялӧма, и лёкыс куштӧ-пазӧдӧ».
Каръяснытӧ Ме пасьварта, вежаинъяснытӧ бырӧда, чӧскыда ӧвтан висьяснытӧ ог сибӧд.
Ме разӧда тіянӧс войтыръяс пӧвстӧ, бӧрсяньныд вӧтча шыпуртӧн. Тіян муныд овтӧммас, каръясныд киссясны.
Сійӧ лунӧ тіянӧс кутасны лёкӧдны, тіян йылысь кутасны сьывны бӧрдӧдчанкыв: – Миянӧс дзикӧдз куштісны, войтырнымлысь мусӧ босьтісны, миянлысь ставсӧ мырддисны, муяснымӧс мукӧд войтырлы сетісны.
бырӧда тіянлысь каръяснытӧ, кисьта изкаръяснытӧ.
Та вӧсна Ме ёна дойдала тіянӧс, мыжъясныд вӧсна кушта карнытӧ.
А сэтчӧс муыс лоӧ овтӧминӧн сэні олысьяслӧн лёк уджъясныс вӧсна.
Ті вӧлінныд енэжвыв кодзувъяс мында, но этшаӧн колянныд, ӧд ті энӧ кывзысьӧй Господьлысь, асланыд Енлысь.
Кыдзи Господь нимкодясис, кор вӧчис тіянлы бурсӧ да содтіс тіянӧс, сідзи жӧ Сійӧ кутас нимкодясьны, кор бырӧдас тіянӧс. Вужнаныд тіянӧс лоӧ нетшыштӧма сійӧ мусьыс, кытчӧ ті мунанныд сійӧс босьтӧм могысь.