22 Ме сувта налы паныд, – висьталӧ Господь Саваоф. – Ме бырӧда Вавилонлысь нимсӧ да коляс войтырсӧ, налысь челядьсӧ да насянь чужысьясӧс, – висьталӧ Господь. –
Та вӧсна Ме ыста ыджыд шог Еровам рӧд вылӧ. Ме бырӧда сылысь рӧдсӧ Израильысь, бырӧда став айуловсӧ ичӧтсянь ыджыдӧдз. Куйӧдӧс моз Ме шыбита сылысь рӧдсӧ.
Тэнад буралӧмыд вылӧ ме лача кута, нимкодяся, мый Тэ мездан менӧ. Кута сьылӧмӧн ошкыны Господьӧс меным бурсӧ вӧчӧмысь. [Кута сьывны Медвылысса Господьлӧн нимыслы.]
Веськыда олысьӧс бурӧн казьтывласны, а лёк вӧчысьлысь нимсӧ вунӧдасны.
Ылі муысь, енэжтас сайысь, локтӧны Господь да Сылӧн скӧрлуна вермасянторъясыс, медым пазӧдны ставнас мусӧ.
Со, верзьӧмаяс кыкӧн-кыкӧн локтӧны вӧвъяс вылын». Сэсся кар видзысь юӧртіс: «Киссис, киссис Вавилон. Сылысь бӧлбанъяссӧ жуглӧма, найӧ куйлӧны му вылын».
Господь, тіянӧс Мездысь, Израильлӧн вежа Ен, тадзи висьталӧ: – Тіян вӧсна Ме мӧдӧда Вавилонӧ тышкайӧзӧс, медым жугӧдны сэні став игансӧ. Калдея войтыр пышъясны корабльяс вылын, кӧні водзынджык гажӧдчисны.
Войвывсянь Вавилон вылӧ уськӧдчас войтыр, вӧчас Вавилон му овтӧминӧн. Некод оз кут овны сэні, йӧз и ыж-мӧс пышъясны сэтысь.
Ниневия кар йылысь Господь тадзи шуӧ: – Тэнад нимыд бырас, водзӧ чужысьясыд оз лоны. Тэнад крамысь Ме жугла идолъястӧ да бӧлбанъястӧ, дасьта тэнӧ гуаланін, ӧд тэ нинӧм кодь.