13 А тэ шуан, мый Енмыс оз тӧд, оз аддзы, оз вермы мыждыны сап пемыд пырыс,
Абу сэтшӧм пемыдыс, весиг сэтшӧм сап пемыдыс, кытчӧ эськӧ вермисны дзебсьыны мыж вӧчысьяс.
На вылӧ мед киссясны биа ӧгыръяс! Найӧс мед шыбитасны би пытшкӧ, гуӧ, кытысь оз вермыны петнысӧ!
Ме шуи Господьлы: «Тэ – менам Ен. Господьӧй, кыв менсьым кевмӧмӧс».
Мезды Ассьыд мусаястӧ, дорйы найӧс Аслад веськыд кинад, вочавидз меным!
Шуда сійӧ, кодӧс Тэ бӧрйин да матыстін Ас дінад, медым сійӧ оліс Тэнад крамын. Пӧткӧд миянӧс Аслад вежа крамлӧн бурлуннас.
Мыйла Тэ дзебан Ассьыд китӧ? Лэпты веськыд китӧ да пасьварт найӧс!
Курыд шог налы, кодъяс ассьыныс мӧвпъяссӧ кӧсйӧны пыдӧ дзебны Господьысь. Пемыдас найӧ вӧчӧны ассьыныс уджъяссӧ, шуалӧны: «Коді аддзас миянӧс? Коді тӧдмалас миянӧс?»
Вермас ӧмӧй мортыс дзебсьыны, медым Ме эг аддзы сійӧс? – висьталӧ Господь. – Ме ӧмӧй абу быдлаын, енэжас и му вылас? – висьталӧ Господь.
Господь шуис меным: «Морт пиӧй, аддзан-ӧ, мый Израильлӧн юрнуӧдысьясыс вӧчӧны асланыс пемыд жыръясын, кӧні серпасалӧма идолъясӧс? Найӧ шуӧны, Господь пӧ оз аддзы миянӧс, Сійӧ пӧ эновтӧма тайӧ мусӧ».
Господь шуис меным: «Израиль войтырлӧн да Иуда войтырлӧн мыжыс вывті ыджыд. Тайӧ муыс тырӧма вирӧн, и тайӧ карас веськыда мыждӧмыс абу. Йӧзыс шуӧны, Господь пӧ эновтӧма тайӧ мусӧ, Господь пӧ оз аддзы.
Весиг кӧ найӧ мырдӧн пырасны пыдӧстӧминӧ, и сэтысь босьта найӧс. Весиг кӧ кыпӧдчасны енэжӧдз, и сэтысь лэдза найӧс.
Кармил керӧсӧ кӧ дзебсясны, и сэтысь корся да босьта найӧс. Саридз пыдӧсӧ кӧ дзебсясны Меысь, сэні уялысь змейлы тшӧкта чушкыны найӧс.
Сійӧ кадас Ме би ӧзтӧмӧн кытшовта Ерусалим, корся да мыжда найӧс, кодъяс дундӧмаӧсь вина-сурысь, кодъяс мӧвпалӧны: «Бурсӧ ни лёксӧ оз вӧч миянлы Господь».