15 Коді сійӧ Ставсӧвермысьыс, мед ми кесъялім Сылы? Мый бурсӧ ваяс миянлы Сы дінӧ шыасьӧмыс?»
Найӧ шуавлісны Енмыслы: «Вешйы миян дінысь! Мый миянкӧд вермас вӧчны Ставсӧвермысь?»
Веськыда олӧмнад ваян-ӧ нимкодьлун Ставсӧвермысьлы? Мый бурыс Сылы, тэнад кӧ сӧстӧмӧсь олан туйясыд?
Сійӧ шуліс, Енмыслы шогмӧмыс пӧ мортлы бурсӧ оз вай.
Тэ шуин: «Мый бурыс меным, ме кӧ ӧтдортча мыжсьыс?»
Господьӧй, менам Енмӧй, видзӧдлы ме вылӧ да вочавидз меным. Сет меным аддзыны Тэнсьыд югыдтӧ, медым ме эг унмовсь кулана унмӧн,
Аслад вынӧн Тэ поткӧдін саридзсӧ, жугӧдін саридзса гундыръяслысь юръяссӧ.
Но фараон вочавидзис: «Коді сійӧ Господьыс, медым ме кывзыси Сылысь да лэдзи Израиль войтырӧс? Ме ог тӧд Господьӧс, и Израиль войтырӧс ме ог лэдз».
Коланасьыс унджык мед оз ло менам, ӧд сэки ме верма бергӧдчыны Тэысь, верма шуны: «Ог тӧд Господьӧс». А гӧльма кӧ, пета гусясьны да Тэнсьыд нимтӧ, Енмӧй, янӧда.
Вешйӧй туй вылысь, кежӧй ветлан туй вылысь, водзӧ энӧ казьтывлӧй миянлы Израильлӧн вежа Ен йылысь».
Ме эг гусьӧн висьтав, эг пемыдінын сёрнит, Яковсянь чужысьяслы Ме эг тшӧктывлы корсьны Менӧ кушинысь. Ме – Господь, Ме сёрнита веськыда, висьтала-юӧрта збыльсӧ.
Тэ олан ылӧдчысьяс пӧвстын, найӧ ылӧдчӧны, оз кӧсйыны тӧдны Менӧ, – висьталӧ Господь.
Но кор тэнад вӧліны йирсянінъяс, тэ пӧттӧдз сёйлін. А кор пӧтлін, сьӧлӧмад ыкшаасин да вунӧдлін Менӧ.
Ті шуанныд, Енлы кесъялӧмным пӧ миян весьшӧрӧ. Мый бурыс пӧ вӧлі сыысь, мый ми кутчысим Сылӧн тшӧктӧмъясӧ да ветлім шогалӧмӧн Господь Саваоф водзын.
«Корӧй, и тіянлы сетасны, корсьӧй, и ті аддзанныд, игӧдчӧй, и тіянлы восьтасны.
Ӧнӧдз ті нинӧм энӧ корлӧй Менам нимӧн. Корӧй, и лоӧ сетӧма тіянлы. Сэки тіян нимкодьлунныд лоӧ помтӧм-дортӧм.