47 Фарисейяс шуисны налы: «Гашкӧ, тіянӧс тшӧтш ылӧдліс да?
Сійӧ тадзи висьталӧ: ”Энӧ кывзӧй Езекейӧс, сійӧ ылӧдлӧ. Сійӧ оз вермы мездыны тіянӧс менам киысь.
Сэсся ме локта да нуӧда тіянӧс мӧд муӧ, тіян кодь муӧ, кӧні эм нянь, вина да виноград йӧръяс, олив вый да ма. Сэні ловйӧн колянныд, онӧ кулӧй. Сідзкӧ, энӧ кывзӧй Езекейӧс! Сійӧ пӧръясьӧ, кор шуӧ тіянлы, Господь пӧ мездас миянӧс.
Сідзкӧ, энӧ лэдзӧй Езекейлы ылӧдлыны тіянӧс. Энӧ эскӧй сылы. Оз сюр сэтшӧм войтырыс, кодлӧн енмыс эськӧ вермис мездыны ассьыс войтырсӧ менам киысь да менам батьяслӧн киысь. Тіян Енныд сідзжӧ оз мезды тіянӧс менам киысь”».
Исус воча шуис налы: «Но ті асьныд торканныд Енлысь тшӧктӧмсӧ, медым кутчысьны батьяслӧн шуӧмӧ.
да шуисны: «Ыджыдӧй, миянлы тӧд выланым уси, мый эсійӧ пӧръясьысьыс ловъя дырйиыс на шуліс, куим лун мысти пӧ ловзя.
Йӧз пӧвстын унаӧн вензисны Сы йылысь. Ӧтияс сёрнитісны, Сійӧ пӧ бур, мӧдъяс шуисны, Сійӧ пӧ ылӧдлӧ йӧзсӧ.
Ми дасьӧсь сибӧдны ошкӧмсӧ и янӧдӧмсӧ, нимӧдӧмсӧ и лёкӧдӧмсӧ. Миянӧс лыддьӧны пӧръясьысьясӧн, но ми веськыда сёрнитам.