14 Та бӧрти Исус аддзис бурдӧм мортӧс крамысь да шуис сылы: «Ӧні тэ бурдін. Водзӧ эн вӧч мыжсӧ, медым тэныд лёкджык эз ло».
Тайӧ сьӧкыд кадас Ахаз ӧксы ёнджыка на мыж вӧчис Господьлы паныд.
Кор найӧ олісны лӧня, найӧ бара вӧчисны лёксӧ Тэныд паныд. Сэки Тэ сетлін найӧс дзескӧдысьяс киӧ, кодъяс ыджыдалісны на вылын. Но найӧ бара горзӧмӧн шыасьлісны Тэ дінӧ, и Тэ кылін найӧс енэжсяньыс, Аслад ыджыд буралӧмыд вӧсна Тэ унаысь мездылін найӧс.
Восьт менсьым синмӧс, медым ме аддзи, кутшӧм шензьӧдана Тэнад Индӧдыд.
Ошкӧм Господьлы, ӧд Сійӧ кыліс менсьым кевмысьӧмӧс.
Сійӧ оз вунӧд виӧмаясӧс, водзӧс перъяс вир кисьтӧмысь, оз вунӧд дзескӧдӧмаяслысь бӧрдӧмсӧ.
Господь мездас менӧ! Ми кутам сьывны-ворсны Господьлӧн крамын став олӧм чӧж.
А Езекей юаліс: «Мый серти ме тӧдмала, мый ме бара верма мунны Господьлӧн крамӧ?»
Видзӧдлӧм бӧрас кӧ поп аддзас, мый дойыс яйӧдзыс пырӧма, и ловгӧныс едждӧма, мед шуас висьысьӧс пежӧн. Тайӧ проказа. Сійӧ петӧма мыль местаӧ.
Весиг та бӧрын кӧ онӧ кутӧй кывзысьны да Меным паныд сувтанныд,
Аттьӧалана вись вайысь мед ваяс висьыскӧд выйӧн гудралӧм шомтӧм нянь, выйӧн мавтӧм шомтӧм сӧчӧн да шобді пызьысь выйӧн гудралӧм нянь.
Сэки мунӧ да босьтӧ аскӧдыс сизим пеж лолӧс, ассьыс на лёкджыкъясӧс, сэсся ставныс найӧ овмӧдчӧны важ оланінас. Тайӧ мортыслы воддза дорсьыс нӧшта на лёкджык лоӧ. Тадзи жӧ лоӧ ӧнія лёк йӧзлы».
Налысь эскӧмсӧ аддзӧмӧн Исус шуис висьысьлы: «Пиӧй, тэнсьыд мыжъястӧ прӧститӧма».
Но бурдӧм мортыс эз тӧд, коді Сійӧ, ӧд Исус саяліс йӧз пӧвстас.
Сэні пыранінас куйліс висьысь морт, коді комын кӧкъямыс во чӧж нин вӧлӧм висьӧ.
Ань вочавидзис: «Эз, Господьӧй!» Исус шуис сылы: «Ме тшӧтш ог мыжды. Мун да водзӧ мыжтӧ эн вӧч».
Водзынсӧ ті вӧчинныд ентӧдтӧмъяс моз: олінныд лэдзчысьӧмӧн да лёк кӧсйӧмныд серти, кырсалінныд, кодалінныд-гажӧдчинныд да юрбитінныд зывӧк идолъяслы. Пӧттӧдз нин тіян тадзисӧ олӧма.