20 Петыр бергӧдчыліс бӧрланьыс да аддзис, мый на бӧрся локтӧ сійӧ велӧдчысьыс, коді вӧлі муса Исуслы. Рытъя сёйигӧн Исуслы морӧс бердас топӧдчӧмӧн буретш сійӧ юавліс: «Господьӧй, коді нӧ Тэнӧ вузалас?»
Чеччӧй, мунамӧй. Менӧ вузалысь матын нин».
Сэки котӧртіс Симон-Петыр дінӧ да сійӧ велӧдчысьыс дінӧ, коді вӧлі муса Исуслы, да шуис налы: «Господьтӧ нуӧмаӧсь дзебанінсьыс, но огӧ тӧдӧй, кытчӧ Сійӧс пуктӧмаӧсь».
Сійӧс аддзигӧн Петыр юаліс Исуслысь: «Господьӧй, а сійӧс мый виччысьӧ?»
Буретш сійӧ велӧдчысьыс висьталӧ та йылысь, и сійӧ гижис ставсӧ тайӧс. И ми тӧдам, мый сылӧн висьталӧмыс веськыд.
Сэки велӧдчысьыс, коді вӧлі муса Исуслы, шуис Петырлы: «Тайӧ Господь». Симон-Петыр сэки вӧлі пӧрччысьӧма. Но кор кыліс, мый тайӧ Господь, сійӧ ӧдйӧ пасьтасис да чеччыштіс ваас.